Реконструкція знатного скандинавського воїна Вендельської доби (пізній залізний вік, 550-825 роки). Доба Венделю займає проміжне місце між Великим переселенням народів та епохою вікінгів. Це відносно спокійний час, порівняно з тим, що було до і після. Королі багатіли за рахунок виробництва заліза із руд, що залягали на підвладних їм територіях. Метал та металеві вироби експортувалися південніше, а отриманий прибуток витрачався, серед іншого, на багато оформлене озброєння та засоби захисту. Саме красиві, багато інкрустовані мечі, сокири, шоломи, кінське оздоблення та прикраси стали «візитною карткою» епохи Вендель. Найбільш яскраво він виражений на території сучасної Швеції, де цей період і називають Вендельским, у іншій частині Європи його називають епохою Меровінгів. Яскравими рисами Вендельської епохи є також єдність. Культурна, національна, територіальна та, певною мірою, політична. У рамках Вендельської епохи формується єдина художня культура – у сфері матеріальних традицій, та у сфері духовних цінностей. Речі, знайдені при розкопках, виявляють схожість декоративних мотивів та сюжетів. Вендельський час – епоха культових об'єднань, що гуртували різноплемінні області навколо спільних святилищ, що було виразом спроб уніфікації релігійної та культової практики. Вендельська епоха була відзначена також бурхливою внутрішньою колонізацією та освоєнням Балтійського моря, що об'єднувало племена та народи на його берегах. Незважаючи на те, що вендельські протодержавні союзи виявилися слабкими і незабаром розпалися, поступившись місцем колишнім міжплемінним відносинам, справа легендарних конунгів Вендельської епохи не зникла. Всі конунги епохи вікінгів прагнули зібрати землі під одну руку, спираючись на вже існуючі традиції. Держави Скандинавії епохи вікінгів створювалися на фундаменті, закладеному кілька поколінь раніше. Вендельська епоха стала завершальним етапом формування цивілізації Півночі, що остаточно підготувала виплеск енергії, який вилився в епоху вікінгів. ☠️ @vallholl