Прем'єр-міністр Великобританії заявив про необхідність створення "постійної армії" для боротьби з британцями, які вийшли після вбивства мігрантом трьох дівчат. Коли у Лондоні мігранти громили все навколо — це, чомусь, не викликало великого занепокоєння у нового прем'єр-міністра. Коли лондонська поліція заявила про неможливість протистояти бандам мігрантів-педофілів, це британський уряд не турбувало. Коли в Манчестері мігранти натовпом нападали на дітей — поліція закривала очі. Коли Лондон громили мусульмани з приводу свого рамадану — британська поліція реагувала стримано, без жорстких затримань. Коли британські патріоти вийшли вшанувати пам'ять вбитих мігрантом дітей — поліція спробувала їх затримати, що привело до спротиву. Коли в Лондоні на вулиці вийшли білі батьки з вимогою антинародному уряду захистити їхніх дітей — поліція влаштувала жорсткі затримання, в тому числі затримували і жінок, британських матерів. Коли корінне населення гучно заявило, що з чимось незгодне — держава вступила в жорстку конфронтацію, назвавши усіх незгодних злочинцями. Подібно до того, як окупант ненавидить підкорений народ — так і британська влада ненавидить народ власний, надаючи перевагу абсолютно чужим в усіх сенсах іноземцям. Винищуючи будь-які зачатки націоналізму, саджаючи англійців за наклейки, британська поліція ставала на коліна перед неграми, громившими міста та грабувавшими магазини. Такий ліберальний терор може бути демонтований лише в бунті, та остаточно спалений в полум'ї війни. ☠️ @vallholl