Дочитала «Мага» Джона Фаулза, і маю багато вражень, які дуже важко скласти докупи... :) Насправді 30% краси книги для мене становили описи Греції: усі ці смачні, ніжні й солоні епітети гір, неба, моря і людей; багато вдалих метафор і чудових відсилок до інших літературних й мистецьких творів. Окрім цього, книга чимось нагадала мені «Великі сподівання» Чарльза Дікенса і «Тягар пристрастей людських» Сомерсета Моема (всі три автори — англійці!). Але на противагу головним героям вищезгаданих книг, Ніколас, як на мене, мало виніс зі своїх пригод. Чи то я не зрозуміла його тонкої духовної метаморфози, чи то її не було... Із плюсів: + стиль Фаулза, як і завжди, магнетичний; + сюжет багатошаровий і тримає в напрузі; + переклад приємний і рясніє заслуженими мемами по типу "непозбувної бентеги" (тм). Із мінусів: - як на мене, не вистачило мотивації дій деяких персонажів (привіт, постмодернізм); - я махнула рукою на будівництво теорій ще десь на екваторі і неслась on the ride. until august | #книгоогляди