По цій ситуації нарешті можна говорити щось конкретне. Батько і син, обидва військовослужбовці, викрали кілька ящиків гранат і 25000 набоїв зі своєї військової частини, щоб зробити схрон і заховати "на майбутнє". По дорозі їх зупинили поліцейські та вирішили перевірити, що всередині автівки. Зрозумівши, що копи їх викрили, чоловік атакував поліцейського, а коли почув постріли, спрацював автоматично, дістав пістолет і застрелив іншого копа, бо перелякався за життя батька. Вони так і полишили одного копа мертвим, а іншого з розбитим лицем і поїхали. Згодом усю зброю викинули у найближчий ставок, батько отримав кульове, довелося скриватися і думати про перетин кордону. Зрештою, обох заарештували, йде суд. Було багато інформації про бекграунд цих людей, звісно ж не обійшлося без "російського сліду" і можна по-різному відноситися до їхнього вчинку, але ми хочемо сказати про інше. Найголовніше - це небезпечна загальноукраїнська тенденція поваги і співчуття до слуг державної влади. Життя копа/сбушника/держслужбовця сьогодні цінується вище за життя громадянина чи громадянки, що є неправильним. Бо їхня публічно оголошена функція полягає у захисті життів, здоров'я і добробуту громадян України. І, очевидно, що в цілому зі своїми функціями і обов'язками вони пораються погано. Але коли дивишся на реакції людей, здається що ми перетворюємося на народ, ідеалом гідної людини для якого є коп. Тим критичнішою ситуація стає, якщо згадати що в Україні йде війна у якій ми програЄмо через корупцію і дії уряду. Ми просто хочемо нагадати, що той же Майдан відбувся не тому, що українці та українки були законослухняними, а якраз навпаки. Саме неповага і критичне ставлення до влади і її функціонерів, бунтівний дух і готовність битися з тодішнєю міліцією й стали причиною змін. Так само відбувається усюди, в будь-якій країні та у будь-якої нації. Якщо хочете знати у що перетворюється народ і держава, коли нема цього критичного сприйняття, бунтівного духу і готовності діяти - подивіться на Російську Федерацію з її відірваною від реальністю опозицією, вижженим радикальним полем і людьми, що втікли боротися з режимом за кордон. Хочете, щоб було як там? Ми точно ні. І лише зберігаючи це критичне ставлення, ідею і бунтівний дух ми зможемо здобути власну країну. UANTIFA