все життя мене люто хвалять (ну батьки не дуже, але вони все одно мене сильно люблять, просто не розуміють) дуже хвалили в школі, був просто антибулінг якийсь, я міг просити у вчителів що завгодно (…школа моя школа…..) дуже хвалять друзі, за що я страшенно вдячний, але це так дивно, постійно чути що ти геній і неймовірно талановитий (я дружу з людьми і яким похуй чим я там займаюсь!!! не в цьому справа!!) і я все ще шокований коли стикаюсь з реальним світом і там я ніхто і нікому не треба і оберуть будь кого крім мене а потім повертатись в близьке середовище і ти вже король світу