​​📚 Фіолетова тінь - добірка української містичної прози. Вилавництво: ЩОС. 283 ст. 📚 Трошки затягнулось у мене прочитання цієї збірки, проте задоволення від неї я отримав сповна. 🖼 Для початку хотілось зупинитись на загальних враженях від книги. Обкладинка, ілюстрації, шрифти в фіолетово-чорних відтінках - приємні для споглядання й добряче підсилюють меланхолійний настрій. (Плюс тут співпало, що такі чорнильні відтінки я дуже сильно люблю) Хоча готичного смутку в цій збірці (на відміну від трьохтомнику укладеного Винничуком) практично нема. Тексти наведені за оригінальними виданнями зі збереженням тогочасної граматики й лексики. За це окремий лайк. Хоч пару раз було і складнувато сприймати деякі речення. Але по черзі про кожного автора і враження від їх творів. 😈 Дмитро Тягнигоре - просто гарна казочка. 😈 Степан Василенко - легко і з гумором. Сподобалось. 😈 Наталля Кобринська - от ці тексти якось тяжко мені пішли. Пару раз збивався і доводилось перечитувати. 😈 Олекса Стороженко - жирнючий лайк. Козаки і чорти. Чорти і козаки. Жваво, динамічно, цікаво. 😈 Богдан Лепкий -  саме те, що справді можна назвати Українською ґотикою. Понуро і мрачняково. 😈 Григорій Квітка-Основ'яненко - ще один жирнючий лайк. Цікаво, з гумором, детальними описами... от лише якщо зголодніли то читайте обережно - переліки великодніх страв заставлять живіт бурчати) 😈 Святослав Олешко-Вільха - чудовий приклад класичної ґотичної новели в дусі По та Маларме. 😈 Ганна Барвінок - ще одна хороша казка. 😈 Василь Королів-Старий - два зовсім протилежних за настроєм тексти і кожен дуже класний. Сподобалось. #прочитав