​​📚 Вартові Алан Мур, Дейв Ґіббонс З другого заходу таки дочитав культовий мальопис від не менш культового Алана Мура. Чому з другого? Ні, не тому що мені було нудно, не цікаво і тд. Просто вперше я взявся за нього ще у вересні. Саме тоді коли орки активно почали трясти ядреним дубцем, народ збирався на Щекавицю і тд. Читати тоді мальопис в якому події відбуваються на фоні ядерної загрози було, м'яко кажучи, дискомфортно. Другий підхід зробив вже в лютому (теж доволі вчасно), і дочитував сидячи у бомбосховищі під час чергової тривоги. 😊 Отже по мальопису: дуже крутецька соціалка яка підіймає багато питань які крутяться довкола. Герої (ну окрім Доктора Мангетена) - звичайні люди з усіма притаманними їм пороками. І хоч свого часу вони й одягли маски задля боротьби за доброчесність, та особистих вад позбутись не змогли. Як говорить один з персонажів: якщо людина почала перевдягатись в чудирнацький костюм, щоб ночами полювати на злочинців, то у неї явно є якісь психічні відхилення. А уявіть що трапляється коли такі люди збираються в команду... 😊 Події Вартових відбуваються у 80х роках в альтернативній реальності, де США виграло війну у В'єтнамі. Вторгнення совка до Афганістану створює загрозу початку ядерної війни між наддержавами. 😊 Паралельно у Нью Йорку вбивають одного з ветеранів Месників у масках - Комедіанта (так, смайлики я не просто так поставив). За розслідування вбивства береться герой-психопат Роршах (який не зважаючи на закон про заборону супергероїв так і не відійшов від справ та працює нелегально). Але куди заведе це розслідування...? 😊 До речі саме Роршах (ще після перегляду екранізації мальопису кілька років тому) - мій улюблений персонаж Вартових. Такий собі нуарний детектив у капелюсі та старому плащі, принциповий, та який не гребує ніякими методами до досягнення мети. А з урахуванням того, що він конкретно поїхавший кукухою - ці методи бувають доволі жорстокі. 😊 Також створений Муром світ містить купу пасхалок як до світу реального, так і до комікс індустрії. А ще в ньому безліч відсилок на самого себе та загравань з текстом та стилями (явні посмодерністські прийоми з переплетінням діалогів та часовими просторами - окрема фішка мальопису). 😊 Під кінець хотів би додати, що очікуваного (після фільму) ядерного пиздеця в мальописі не сталось. Ні, пиздець стався, але зовсім інший - науково фантастичний. Вартові - вже не перше творіння Мура, яке я прочитав, і від якого в захваті. Тепер чекатиму виходу Провидіння та З Пекла)