Адвокація інтересів України - це новий досвід у моєму житті. Ціннішим за досвід є лише «безумовне» щастя, яке таки грунтується на досвіді.
Бути умовним першопрохідцем у будь-які справі, не спираючись на чужий досвід - це цікаво. Робити це в історичний час - безцінно. В мене в голові наразі дуже багато різної інформації, заснованої на емпіричному досвіді спілкування з тими, хто сьогодні переміг на виборах в США. Цю інформацію не купиш за гроші , а якби і пропонували - я б не продав. В одному з наступних дописів я спробую викласти власну аналітику і прогнози, які зроблені мною на підставі спілкування з республіканцями різних штатів і структур.
Одне можу сказати дуже чітко: сьогодні абсолютно ніхто окрім Трампа не знає плану Трампа. Залишаючись довгі роки палким прихильником його особистості, зазначу що відчуваю його неймовірно позитивну історичну роль на всій планеті. От і перевіримо у кого чуйка працює краще.
А в цьому дописі хочу подякувати в першу чергу Юлії Забеліній і Ростиславу Семікову за організацію цього туру. Юля і Ростислав - nongovernmental persons, тобто не державні особи. Вся ця поїздка - їх виключна ініціатива, як і майже вся фінансова складова. Це приклад того , як українська журналістка і лікар з діаспори відстоюють інтереси України на чистому ентузіазмі. Звісно, хотілось би щоб такі речі організовувала Держава, але уявляю що б то було 🫣
Хочу подякувати організації “Help heroes of Ukraine” і особливо Саші Ткаченко за запрошення на підставі якого мені зробили візу, а Дарії Олійчук за допомогу в роботі, яка повʼязана з технічними моментами (якщо треба буде віза - звертайтесь до неї) , а також людям з КСВ і ГУВС за необхідні рекомендації.
Безумовно, не хочу обділити увагою Кірта і Барона . Команда , з якою дуже приємно працювати.
Насамкінець зазначу що адвокація на такому рівні дуже важлива. Американським політикам, військовим, ветеранам і українській діаспорі дуже важливо чути думку українських військових, а нам - чути і розуміти їх думку з перших вуст, тому обіцяю що це не останній адвокаційний тур.
Мав дуже важливу зустріч і честь вручити нагороду полковнику Роккі Рацковскі . До 2023 року він очолював республіканську партію в штаті Мічіган і з перших днів великої війни надавав неоціненну підтримку Україні.
Ця зустріч від інших відрізнялася тим, що Роккі задавав дуже правильні запитання, а на свої я отримав дуже чесні відповіді, які лише підтверджують переконання що Сполучені Штати Америки залишатимуться нашим надійним другом і союзником.
Рада прийняла закон, згідно якого СЗЧ можуть безперешкодно повертатись на службу в інші підрозділи.
Поки що не вичитував сам проект, але це суттєвий прорив, який дає можливість без прокуратури/дбр/всп/тцк і всіх інших в найближчі терміни суттєво поповнити особовим складом багато підрозділів.
Детройт зустрів плакатами з Трампом, 8 милею, поліцейським відділком, але найголовніше - волонтерами з “United Support for Ukraine”, які незмінно допомагають нашій країні і особливо 3 штурмовій.
Саша Ткаченко, Nick Pysklyvets і вся команда - це приклад справжньої діаспори, яка в складні часи обʼєднується і обʼєднує не лише українців, а й американців для нашої спільної боротьби.
Детройт і Чикаго, ви найкращі. Просто хочу сказати: дякую за те що з самого початку з нами.
Мав зустріч на серйозному рівні з ветераном і політиком високого рівня, що напевно з усіх зустрічей вразила мене ледь не найбільше.
Я напишу з ким вже у наступному дописі, а поки їбаште на благо України.
Мали честь бути запрошеними на «The Resilient» show до Чеда Робішо. Це подкаст, який збирає 50 тисяч радіослухачів. Тож ще більше американців змогли почути наші історії і наш план перемоги.
Отримав дві книги співавторства Чеда і його сина Хантера “Saving Aziz” і “The mission without borders. Why father and son risked it all for the people of Ukraine”. Назви книг говорять про людей, які є гордістю Сполучених Штатів, але крім всього іншого мають організацію “Mighty Oaks Fundation”, що вже довгий час допомагає Україні.