Що хотів сказати автор?

любі, тут моя подруга Даринка відкрила допоміжну банку на збір нашої знайомої ⬆️⬆️⬆️. ви прекрасно знаєте, що ми робимо зі зборами - як мінімум репост це база ґрунт основа фундамент. пропоную таку ідею: обираєте свого улюбленого українського письменника (-цю) і закидуєте на баночку стільки грошей, скільки цьому письменнику виповнилося б цьогоріч. і напишіть в коментах до переказу ім'я письменника, хай Даринка здивується навалі літераторів у себе на банці.

(пропозиція абсолютно серйозна, я он пішов закинув 261 гривню за Хвильового і Йогансена сумарно. а якщо ваш улюблений письменник - Андрій Любка, то з вас подвійний тариф, вибачайте)

🐜 Сьогодні день народження у Павла Тичини — міністра, модерніста й символа парадоксів свого часу.

Читайте в нашій статті про його гіперчутливість, музичність поезії, парламентські посади й наївні пропагандистські вірші.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

друзі, у нас приємна новина📢
ми запустили instagram-сторінку, тож раді будемо вас бачити і там😊
підписуйтесь, поширюйте, насолоджуйтесь!

https://www.instagram.com/per.ceptia?igsh=bzM4ZWhqZGVpYTY3

Лист Симоненка до дружини.

https://drukarnia.com.ua/articles/maksim-dali-krivcov-lyubov-proti-nenavisti-ur5J8 Це був найважчий текст, який я коли-небудь писав. Морально важко. Цей нарис - це моя спроба роказати хто такий Максим Кривцов, хто такий "друг Далі", якого я знав і любив і який так само любив всіх хороших людей і котиків


#нарис

7 січня рік тому загинув відійшов у Вічність поет, фотограф, вірний син України, Людина, а також мій друг та наставник як бути Людиною та письменником — Максим Кривцов, він же для мене просто «друг Далі». Я радий, що знав його особисто, тому вирішив закарбувати спогади про нього у нарисі, але написати виключно ту інформацію, котру я знав про нього особисто.

Наставнику
Схрестивши ноги, сиджу
на пустому міражі надій осіб.
Смола тече крізь рану коло хребта,
Впадають руки на замерзлу траву,
а разом з ними — людська подоба.

Чи чує мене небо,
котре я збираюсь
проклинати?

Верховному ультрамариновому полю,
де пасуться вівці Божі буває колись
самотньо, коли отара тече за горизонт
із сонячним пастухом?
І небо знов стає тим небом,
що втрачає неповторні образи,
стає синонімом до ковдри та полотна?

Чи мріють зелені письменники
про досвідчених письменників?

Можливо.

Це якась секретна техніка
від козака до джури?

Не знаю, бо мало знаю.

Наставнику мій, скажи, у тебе був такий?
І скільки в нього було учнів?
А скільки учнів було в тебе?

З розбитим глеком ми всі йдемо у світ.
Зберем до купи цей ковчег?
На уламках будеш ти, Учителю,
на цеглинках.