Наче, такого бути не може - в принципі, так? Ну, неможливо ж це осягнути, у це повірити? Але - ось - просто зараз - у прах перетворюються міста. Але - ось - просто тут - змішані з грунтом діти. Хай був би це сон. Страшний нескінченний сон - Що від нього - хай з криком - але прокидаються. Та все далі і далі - щодня - за вікном похоронні колони. Та все далі і далі - щомиті - металом поля засіваються... Невпинні та невситимі жорна. Безодня. Машина війни - На вході - люди, на виході - вервиця трун закритих. Жінкам - чекати. І фарбувати срібло ранньої сивини. Чоловікам - вбивати. Заради своїх жінок. І за своїх загиблих. Світ житиме далі. Світ не зупиниться - ні на крок. Нереальна реальність, у якій доводиться існувати... І коли у "Фейсбуку" в друзі вчергове проситься Бог - Я видаляю запит. #мулікпише Передзамовити збірку поезій "Базальт": https://www.belkabook.com/product/bazalt-vasyl-mulik/ Особиста сторінка Фейсбук: https://www.facebook.com/share/oUxKvotRmV38EAxu/ Авторська сторінка Фейсбук: https://www.facebook.com/share/kwvy5CHdTAGvRCxX/ Інстаграм: https://www.instagram.com/vasylmulik/profilecard/?igsh=azBhYWdycGV0a2d