Від неї можна прикурювати... і підпалювати міста - Стільки у ній вогню - сміється вона чи злиться. І плавиться серця мого щербата гартована сталь, І б'ється воно - наче теплий лилик в москітній сітці. Її ім'ям - варто було б наректи хвостату комету, Чи нестримний тропічний тайфун п'ятої категорії. У неї безліч смаків та присмаків - вина, полину та меду, Шафрану, вогненного чилі, ожини, морської солі. Вона - мій фактор хаосу, моя теорія неймовірності, Мій персональний лімб - одночасно - і серпень, і січень. Від істерики вона раптом переходить до пристрасті, Від пристрасті - до звинувачень, від звинувачень - до вибачень. І так - щоразу - по колу. І те коло - щоразу інше. І достоту щось передбачити - навіть не намагаюся. І десь в засвітах - посміхаються Фрейд та Ніцше, Коли тільки вона точно знає - що, взагалі, відбувається... Її голосом промовляють до мене боги та демони, І погляд - пропалює крицю, ламає серцевий ритм. Вона варта шрамів, безсонних ночей, спалених нервів... Жінка. Хижачка. Відьма. Ну, от як її таку не любити? #мулікпише Передзамовити збірку поезій "Базальт": https://www.belkabook.com/product/bazalt-vasyl-mulik/ Особиста сторінка Фейсбук: https://www.facebook.com/share/oUxKvotRmV38EAxu/ Авторська сторінка Фейсбук: https://www.facebook.com/share/kwvy5CHdTAGvRCxX/ Інстаграм: https://www.instagram.com/vasylmulik/profilecard/?igsh=azBhYWdycGV0a2d