Десь там за краєм милим.
Стоїть трояндова стіна.
Двері усім чужим туди закриті.
І своїм звідти не вийти.
Всіяна квітами земля.
Королівством трояндовим зветься.
Закон там писаний усім.
Бо легенда та, піснею ллється.
Королева і лицарка, що правлять вони.
Разом на вічність прикуті.
Тримаючи контроль над усім.
Що є в тому окрузі.
Королева диктує закон.
Лицарка стереже кордон.
Дует, який спинить тільки смерть.
І в серці однім закрадається темний план.
Дзвони, крики, кров.
Наповнюють головний хол.
Там одна схиляється над серцем чужим.
Тужить та всміхається над ним.
Королева вже не проголошує закон.
Лицарка не стереже кордон.
Стіна зав'яла та впала до долу.
Люди побігли-почувши свободу.
Лицарка залишилася одна.
Та не в горі не в сумі.
Тепер вільна у своєму трояндовому домі.
Сумлінно захищає свої кордони.
Та обіцянка бути й в щасті та в горі.
Не несла ніякої насолоди.
Серце воліло залишатися вірною тільки собі.
І у майбутнє цю думку нести.
Рік за роком, туди сюди.
Сад трояндовий під боком почав рости.
сильніше ніж будь-коли.
Новим цвітом все обростає і страху тепер немає.
Лицарка усіх запрошує туди.
Звідки сміх і щастя лунає.
Новими друзями сад обростає.
І вхід туди відкритим тримає.
Малюнок:
@tigerfestival2323
