Нє, я супер за одруження та сімейні цінності, я хочу вийти заміж, але я не хочу істерично цього хотіти, бо ТАК ТРЕБА. Я досі думаю, що моєму батькові не підходило одруження та батьківство, і що шлях самотнього вовка йому пасував би більше, але на нього тисли так саме, як і на жінок, від чого він обирав не те, що справді хотів
От буквально з подругою говорили про те, що жінкам навʼязують, що їй ТРЕБА ЗНАЙТИ чоловіка. Маніакально, судомно, істерично треба знайти МУЖИКА (як почула я за сусіднім столиком рандомну фразу від рандомної дівчини). Але чи треба?
