Голодомор. Мільйони безневинних смертей та ще більше ненароджених Українців. Навіть подумати моторошно, який це був нищівний удар для нашої Nації. Але всеодно є ми, і є Україна. Мабуть, останні 2-3 покоління мало хто з Українців (окрім затятих Nаціоналістів) міг по-справжньому усвідомити, як це: бути безсилим перед обставинами, жити під окупацією, бути під страхом смерті. Та при цьому вперто берегти свою Nаціональну ідентичність. Голодомор (і не тільки) десятиліттями замовчувався. Як наслідок, змінились покоління та болючі спогади затерлись. Поступово трагедія Nаціонального масштабу стала для більшості однією з памʼятних дат в календарі: формальні лампадки й букетик з колоссям до памʼятника, короткий виступ когось з чиновників, хвилина мовчання. Можливо, школярі та пару сотень тисяч свідомих Українців ставили свічечку у вікні. І на тому - все. Але правду кажуть: хто забуває свою історію, ризикує її повторити. І сьогодні кожен буквально на власній шкірі відчув, що таке призабутий за роки відновленої незалежності «рускій мір». І хай не вводять вас в оману модні терміни на кшталт «рашисти» - москалі якими були за часів совка, такими і лишились по сей день. Безчесні мерзенні виродки, чиї хворі амбіції ніяк не співпадають з можливостями, тож мінімальні результати досягаються лише кривавими жертвами та витягуванням останніх жил з усього живого, що є в радіусі досягнення цих кровопивць. Допоки існує московія та її населення, доти існуватиме ризик нових воєн, геноцидів, втрат для нас. Саме тому важливо здолати цього ворога раз і назавжди. Заради світлої памʼяті всіх тих, хто поклав життя в імʼя України. Заради майбутнього наших дітей та онуків. Спротив є! Перемога буде! Зв’язок з нами:  @nat_res_bot    #Defend_Europe   #Defend_Ukraine   #дата Підписатися