NABU Daily by Олег Новіков

Ще один екснардеп отримав підозру у справі компенсацій з держбюджету

Йдеться про колишнього члена парламенту від БПП Вадима Нестеренка. За версією слідства, він незаконно отримав компенсацію за проживання у готелі та оренду житла у сумі 760 тис. грн у Києві, хоча мав житло в столиці. Сам екснардеп гроші відшкодував, але підозру йому все одно оголосили, хоч і заочно. Наразі він перебуває в розшуку.

Нардепа Одарченка засудили до 8 років ув'язнення

Вищий антикорупційний суд визнав нардепа Андрія Одарченка винуватим у наданні неправомірної вигоди. Йому заочно призначили 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Сам нардеп без закордонного паспорту виїхав за кордон поза межами пунктів пропуску. За даними слідства, був у Румунії і просив там політичний притулок.

В нього конфіскували: 4 земельні ділянки площами 0,1 га (+-), нежитлову будівлю 89,4 кв. м; дві квартири в Харкові площами 51 і 61,1 кв. м; житловий будинок площею 100,3 кв. м в Малій Даниловці під Харковом; житловий будинок площею 159,6 кв. м у Харкові та нежитлову будівлю 625 кв. м.

Нагадаю, нардепа обвинувачують у наданні неправомірної вигоди на той момент голові Держагентства відновлення Мустафі Найєму. Він передав частину цієї неправомірної вигоди у розмірі 0,39 біткоїна, що на час вчинення операції було еквівалентно 10 тисяч доларів.

У справі голови АМКУ продовжили слідство

Вищий антикорупційний суд продовжив до 14 грудня строк розслідування справи за підозрою голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні.

Також йому продовжили дію обов'язків до 25 грудня, зокрема, носити електронний браслет та здати закордонні паспорти.

Крім того, у жовтні детективи НАБУ проводили обшук у підприємця Володимира Ковальчука, який нібито надав грошовому позику на майно, яке фігурує у справі.

Експосадовця Генпрокуратури визнали винуватим, але за менш тяжкий злочин

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду визнала винуватим ексначальника відділу ГПУ Аполлінарія Нагалевського, але у прихованні злочину, а не у зловживанні службовим становищем, що йому закидали в НАБУ і САП. Суд змінив кваліфікацію на менш тяжкий злочин, визнав Нагалевського винуватим, але звільнив від покарання, оскільки спливли строки давності. В січні ВАКС його виправдав від зловживань, тому прокурор САП подав апеляційну скаргу.

Повний текст можна почитати тут.

За версією обвинувачення, Нагалевський упродовж 2015 року забезпечив укладення та оплату господарських договорів між Генпрокуратурою та приватними компаніями на нібито проведення ремонтних робіт у приміщеннях ГПУ без наміру реального їх виконання. У підсумку роботи не виконали, натомість ГПУ перерахувала компаніям 1,8 млн грн.

Раніше Нагалевського визнали винувати у наданні неправомірної вигоди, але теж звільнили від покарання через строк давності.

У справі Балоги повідомили про нову підозру

Співвласників фірми ТОВ «Біном-Груп» Сергія Филя та Віталія Залужного підозрюють у поданні до суду завідомо підроблених доказів, а Филя ще окремо у створенні такого доказу. За даними слідства, Филь і Залужний отримали неправомірну вигоду від посадовців Мукачева за оцінку вартості землі в місті під стадіоном «Авангард».

Щоб це приховати Залужний вирішив створити штучний доказ і використати його в суді. Він створив на комп’ютері документ, який свідчить, що одержані кошти (неправомірна вигода) є оплатою за надані іншій фізичній особі інформаційні послуги щодо рівня ринкових ставок орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

У подальшому цей новостворений документ був роздрукований, засвідчений підписом та печаткою ФОП і поданий до суду як доказ невинуватості обох власників компанії. Филя і Залужного нещодавно арештували з альтернативою 10 млн грн застави.

Зокрема, нещодавно НАБУ проводило пов'язаний з цим епізодом обшук у свідка Олександра Мікуліна. Спочатку Мікулін заявляв, що брат ексначальника відділу комунальної власності та земельних відносин управління міського господарства Мукачівської міської ради Закарпатської області Артура Саміляка просив перерахувати його готівку на рахунок ФОП Филя із призначенням платежу «за інформаційні послуги», яку ж він і надав свідку. Проте пізніше Мікулін змінив показання і нібито дійсно отримував цю послугу. Під час обшуку в Мікуліна детективи знайшли договір позики грошових коштів, за яким Саміляк позичив Мікуліну 400 тисяч грн. На думку слідства, вказаний договір може бути доказом підкупу свідка Мікуліна.

​​НАБУ і САП повідомили про ще одну підозру ексдорожнику з Полтавщини

Йдеться про колишнього директора державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Олексія Басана. Раніше НАБУ і САП запідозрили його у зловживаннях і нецільовому використанні коштів. Наразі Вищий антикорупційний суд його за цим обвинуваченням виправдав, проте триває апеляційний розгляд.

Нова підозра Басана стосується відмивання коштів та недостовірного декларування. На думку слідства, у 2020-2023 роках на той час директор Агентства місцевих доріг Полтавщини набув нерухомого та рухомого майна, прав на нерухоме майно, а також криптовалюти на загальну суму 35,8 млн грн. Йшлося про: житловий будинок (200,3 кв.м) з гаражем, будинком охорони, господарською будівлею та басейном у передмісті Полтави вартістю 13,7 млн грн; земельну ділянку (40 соток) під будинком вартістю 1,7 млн грн; квартиру (понад 100 кв.м) вартістю 3,2 млн грн. у місті Полтава; майнові права на шість квартир у новобудовах міста Полтави сукупною вартістю 7,7 млн грн; 73 земельні ділянки с/г призначення загальною площею 146 га на території Полтавської області; водяний мотоцикл з автопричепом для нього; криптовалюту різних видів, еквівалентну 180 тис. USDT (6,6 млн грн на момент вчинення злочину).

Слідство вважає, що Басан з метою приховування походження майна та взагалі його наявності оформив активи на родичів, а за собою лишив лише криптовалюту, яку не декларував. Родичи не мали законного доходу для отримання майна. На активи наклали арешт.

​​Апеляційна палата підтвердила тюремний строк для двох експосадовців

Ідеться про колишнього виконувача обов'язків директора державного підприємства «Південдіпрошахт» Юрія Севастьянова та його заступника Олександра Татаркіна. Їх взяли під варту в залі суду.

Раніше Вищий антикорупційний суд призначив Севастьянову 7,5 років позбавлення волі з конфіскацією, а його колишньому заступнику Татаркіну – 7 років 3 місяці з конфіскацією. Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін.

Нагадаю, за версією обвинувачення, у листопаді 2018 року, будучи знайомими із запланованою реорганізацією ДП «Південдіпрошахт» шляхом його приєднання до «Національної вугільної компанії», в.о. директора ДП Юрій Севастьянов у змові зі своїм заступником Олександром Татаркіним створили штучну заборгованість держпідприємства в 7 млн грн перед приватною компанією, яку очолював раніше заступник директора ДП (до призначення на посаду заступника). Йдеться про ТОВ «Лімітед Едішн».

Договори про надання послуг уклали «заднім числом», щоб створити видимість того, що Татаркін підписав їх як директор фірми «Лімітед Едішн», хоча насправді на момент фактичного укладання вже обіймав посаду в держпідприємстві.

Надалі Севастьянов та Татаркін, використовуючи з порушенням законодавства вексельну схему розрахунку, намагалися незаконно отримати 7 млн грн.

Справа Балоги про стадіон «Авангард»: підозрюваним переглянули запобіжки

Так, Вищий антикорупційний суд узяв під варту співвласника фірми ТОВ «Біном-Груп» Сергія Филя, оскільки він порушував процесуальні обов'язки. Раніше суд застосував до Филя запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 900 тисяч гривень та поклав низку обов'язків. Утім, підозрюваний їх порушив і тому прокурор САП просив арештувати Филя. Суд узяв його під варту з альтернативою 10 млн грн застави. Аналогічно суд заарештував іншого співвласника цієї фірми Віталія Залужного. Застава – 10 млн грн.

Також ВАКС зняв електронний браслет з екснардепа, а нині голови Мукачівської райради Закарпаття Михайла Ланьо. Наразі причини невідомі. Водночас суд продовжив решту обов'язків: прибувати за кожною вимогою; не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, зокрема із підозрюваними та свідками; здати на зберігання закордонні паспорти.

Готівку голови Хмельницької МСЕК арештували

Вищий антикорупційний суд наклав арешт на готівку, вилучену в ході обшуків у голови Хмельницької МСЕК, депутатки Хмельницької обласної ради Тетяни Крупи, її родичів та пов'язаних фірм, а саме: 5 051 950 грн, 5 113 300 доларів і 301 060 євро. Також арештували низку документів, ноутбуків, флешок, телефонів та інше.

Державне бюро розслідувань і Офіс генерального прокурора підозрюють Крупу у збагаченні. Цю справу потім передали до НАБУ і САП. Прокурор САП подав до суду клопотання про накладання арешту на вилучене майно в ході обшуків.

фото: Ґрати

Експосадовця УЗ і менеджера приватної фірми засудили

Вищий антикорупційний суд оголосив обвинувальний вирок колишньому менеджеру фірми «Вог Аеро Джет» Анатолію Савичу та ексначальнику управління обліку нафтопродуктів та складського господарства філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» Валерію Нікіфорову.

Савичу призначили 5,5 років ув'язнення, але він перебуває в розшуку ще з моменту повідомлення про підозру. Водночас Нікіфоров в Україні і його ув'язнили на 3 роки та 1 місяць. До нього застосували особисте зобов'язання із забороною покидати Київську область. Також суд задовольнив цивільний позов до Савича та Нікіфорова на 102,8 млн грн.

Вирок ще не набрав законної сили.

У цій справі також судять колишнього начальника філії «Центр забезпечення виробництва» УЗ Віталія Цвігуна, але слухання справи призупинили у зв'язку з його мобілізацією до Збройних сил України. Йому будуть судити окремо, коли буде змога.

За версією обвинувачення, Савичу закидують організацію завдання майже 103 млн грн збитків УЗ через продаж філії УЗ палива за завищеною вартістю, в чому йому допомогли Цвігун та Нікіфоров.

​​Тестя Насірова випустили з-під варти

Вищий антикорупційний суд випустив із СІЗО тестя колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, власника групи компаній «Альтіс» Олександра Глімбовського. До нього застосували цілодобовий домашній арешт. Рішення ухвалив слідчий суддя ВАКС Ігор Строгий.

Наразі відсутній повний текст рішення, однак прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вже оскаржив це рішення до Апеляційної палати ВАКС.

Нагадаю, що Глімбовського підозрюють у допомозі Насірову легалізувати 13 млн євро неправомірної вигоди, яку, на думку сторони обвинувачення, отримав ексголова ДФС від олігарха Олега Бахматюка за позачергове відшкодування ПДВ його компаніям. Глімбовський нібито легалізував всю суму одержаного хабаря та витратив її на придбання недобудованого житлово-офісного комплексу з паркінгом у центрі Києва «Метрополь». Комплекс продовжили будувати та отримувати додаткові доходи, зокрема у 2022-2023 рр.

Наприкінці 2023 року НАБУ і САП домоглися накладення арешту на 81 об'єкт нерухомості та понад 30 млн грн, які власник групи будкомпаній набув саме завдяки легалізованим коштам.

Ексменеджмент ПриватБанку заочно заарештували

Йдеться про колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета та його ексзаступницю Людмилу Шмальченко. Їх заочно заарештували у справі олігарха Ігоря Коломойського про організації заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку. Сам Коломойський досі перебуває в слідчому ізоляторі.

Ексначальнику Дніпропетровської ОВА визначили заставу

Йдеться про колишнього першого заступника голови Дніпропетровської ОВА Володимира Орлова, який тимчасово очолював ОВА. Вищий антикорупційний суд визначив йому 15 млн грн застави з покладанням таких обов'язків: прибувати на першу вимогу; не відлучатися з Києва та Київської області без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із визначеними в ухвалі суду особами; здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.

На думку слідства, на початку 2024 року одне з приватних товариств з метою здійснення рекреаційної діяльності вирішило взяти в оренду лісову ділянку площею 19 га. Після кількох звернень з відповідними офіційними листами до ОДА та отримання відмов до представника товариства надійшла пропозиція від заступника голови. За виділення лісової ділянки у довготривале користування він висловив прохання надати 200 тисяч доларів, яке потім ще неодноразово висловлював впродовж травня-червня.

Наприкінці травня 2024 року посадовець повідомив про погодження рішення головою ОДА та готовність підписати документи про передачу землі.

Нардепку Кормишкіну відпустили на поруки Арахамії і Кіма

Вищий антикорупційний суд відмовився застосувати до нардепки від «Слуги народу» Ірини Кормишкіної (раніше Аллахвердієвої) запобіжний захід у вигляді застави з покладанням обов'язків. Суд вирішив відпустили її на особисту поруку голови фракції СН Давида Арахамії та керівника Миколаївської ОВА Віталія Кіма.

Вона зобов'язана здати закордонні паспорти; повідомляти про зміну свого місця проживання та утримуватися від спілкування із визначеними в ухвалі слідчого судді особами.

САП ще не вирішила, чи буде оскаржувати це рішення.

Справу ексзаступника міністра Лозинського призначили до розгляду

Вищий антикорупційний суд призначив до розгляду по суті кримінальне провадження за обвинуваченням колишнього заступника міністра з розвитку громад, територій та інфраструктури Василя Лозинського в одержанні 300 тисяч доларів неправомірної вигоди через посередників від підприємця Сергія Кривого. Сторона захисту хотіла, щоб справу слухали в закритому режимі, але суд їм відмовив. Наступне засідання призначене на 12:30 28 жовтня.

Самого Кривого мобілізували, через що стосовно нього матеріали виділили в окреме провадження, а слухання справу зупинили. Тож суд продовжує судити Лозинського, його довірену особи Романа Кітнера та пособників Кривого Миколу Лукашика та Олександра Крошку.

​​Верховний суд підтримав тюремне ув'язнення для закарпатського судді

Касаційний кримінальний суд залишив без змін вирок, оголошений судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Михайлу Паку та його пособнику-начальнику юридичного відділу Пенсійного фонду Мукачева Олегу Маковському. Пак відбуватиме покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а Маковський – 4 роки без конфіскації.

У 2017 році суддя Пак через пособника Маковського отримав 2000 грн неправомірної вигоди за позитивне рішення щодо «афганських» виплат громадянину України. В зафіксований телефонній розмові Пак казав: «Такі було би, знаєте, хоч 2-3 штуки блять доларів сука нахуй, не дві тищі гривнів блять, розумієте? Ну, шо є, то є вже».

Раніше ВАКС призначив Паку 7 років, а Маковському 5 років. Але потім Апеляційна палата ВАКС узагалі закрила справу у зв'язку зі спливом строків досудового слідства після повідомлення про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК). Потім Верховний суд скасував це рішення і призначив повторний апеляційний розгляд. 13 грудня 2023 року АП ВАКС зменшила Паку покарання до 5 років, а Маковському – до 4 років. 15 жовтня 2024 року Верховний суд це рішення підтримав.

Нардепці Кормишкіній повідомили про підозру

Народній депутатці Ірині Кормишкіній (раніше Аллахвердієва) повідомили про підозру у незаконному збагаченні. За версією слідства, у 2021-2022 роках вона набула у власність активи, які на понад 20 млн грн перевищують офіційні доходи та заощадження за цей період.

За ці кошти вона придбала через юридичну особу будинок поблизу Одеси, у якому наразі проживає.

Нагадаю, раніше Вищий антикорупційний суд зобов'язав генерального прокурора Андрія Костіна відкрити провадження стосовно Аллахвердієвої про незаконне збагачення, оскільки він цього не зробив протягом 24 годин з моменту отримання заяви про злочин. Пізніше Костін порушив вказану справу. У заяві йшлося про те, що нардепка отримала в подарунок 5,3 млн грн та швейцарський годинник за 310 тис. грн, а згодом ще 14,4 млн грн. Дарувальником був вказаний її батько ще до його смерті.

Верховний суд підтримав виправдувальний вирок у справі заводу «Електроважмаш»

22 листопада 2022 року Вищий антикорупційний суд визнав винуватими чотирьох фігурантів справи про зловживання, які завдали 13,7 млн грн збитків державному заводу «Електроважмаш». Ще одного ВАКС виправдав. 31 жовтня 2023 року Апеляційна палата ВАКС виправдала всіх фігурантів і закрила справу за відсутністю в діянні складу злочину. Експертиза не змогла встановити ринкову вартість поставленого підп'ятника та ряду запасних частин для капітального ремонту гідроагрегату Круоніської гідроакумулюючої електростанції в Литві, а отже і ймовірні збитки.

1 жовтня 2024 року Касаційний кримінальний суд підтримав рішення АП ВАКС і залишив вирок без змін. Ознайомитись з повним текстом можна за посиланням.

Справу керівниці Хмельницької МСЕК передали до НАБУ

Справу за підозрою керівниці Хмельницької МСЕК, депутатки Хмельницької облради від «Слуги народу» Тетяни Крупи у незаконному збагаченні передали до НАБУ. Депутати облрад і стаття про збагачення підпадають під підслідність детективів.

Завтра Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розглядатиме скаргу на арешт Крупи з альтернативою застави.

фото: Ґрати

​​Зловживання посадовців на користь третіх осіб: Об'єднана палата розгляне проблематику

Касаційний кримінальний суд Верховного суду передав Об'єднаній палаті ККС ВС кримінальне провадження стосовно трьох колишніх посадовців АТ «Укрзалізниця». Йдеться про колишнього заступника генерального директора «Укрзалізниці» Петра Науменка, ексдиректора Департаменту комерційної роботи УЗ Юрія Меркулова та ексзаступницю начальника філії з комерційних питань Центру транспортної логістики УЗ Лілію Петренко. Їх раніше засудили до умовного ув'язнення за зловживання, які призвели до призначення пільгових тарифів на залізничні перевезення компаніям ТОВ «УТЕК», ТОВ «ЕУ-Транс» та «Орлондер Лімітед», які не виконали умов для надання цих тарифів.

Нагадаю, що ця справа вже вдруге потрапила до Верховного суду. Раніше Вищий антикорупційний суд і Апеляційна палата ВАКС виправдали Науменка, Меркулова та Петренко, але тоді Верховний суд повернув справу назад на апеляційний розгляд. Як наслідок, АП ВАКС виніс обвинувальний вирок.

Вдруге Касаційний кримінальний суд вирішив розібратися у практиці щодо розгляду таких категорій справ. Судді вказали, що існують рішення ВС, які вважають достатнім факт того, що службовець зловживав на користь третіх осіб і ті особи отримували від цього вигоду, але сам посадовець не мав мотиву/вигоди від цього. Водночас в інших рішеннях є протилежні думки: «необхідно довести існування в особи, яка обвинувачується у службовому зловживанні, мотивів, з яких вона була зацікавлена в отриманні вигоди цією особою». Якщо ж мотиві недоведені, то це виключає кваліфікацію вчиненого за статтею 364 ККУ.

Тому Касаційний кримінальний суд відправив цю справу на розгляд Об'єднаної палати ККС. Справу слухатиме колегія у складі: суддя-доповідач Наталія Антонюк; члени колегії: Герман Анісімов, Наталія Білик, Аркадій Бущенко, Юрій Луганський, Олександр Марчук і В'ячеслав Наставний.

З повним рішенням можна ознайомитись тут.