Подаруй мені ніч. Подаруй мені тишу й спокій. Подаруй те, що я згубив десь восени. Десь двадцятого жовтня. Десь о дванадцятій ночі. Я втомився від спогадів, від минулої осені, від безсонних ночей, від постійних думок. Обійми мене так, щоб я поринув у міцний і довгий сон. Обійми мене так, щоб обійми твої відчувалися серпнем. Обійми мене так, щоб я зімкнув повіки. Обійми мене і скажи, що це "навіки". І нехай це буде дійсно так, нехай це буде Навіки. #вірш