Побачив ось таку цитату Крістофера Нолана: «Те, що ви не друкуєте, не означає, що ви не пишете». І відразу згадав уривок з роману Юрія Яновського «Майстер корабля»: «Думання може відбуватися в різній формі. Не обов’язково, щоб режисер приходив на фабрику щодня і, сідаючи від 8-ї до 4-ї до столу, думав. Він може піти до знайомої дівчини, випити з нею пляшку доброго вина і цілувати її, як свою. Весь час свідомо й несвідомо у нього стоятиме в голові ідея сценарію. Коли він повертатиметься додому, йому по дорозі трапиться цікава, рухлива тінь од ліхтаря, що його похитує вітер. Режисер вийме книжку і запише дещо, що не має зв’язку ні з ліхтарем, ні з вітром, ні з дівчиною. Просто ми ще мало вивчили закони нашого думання». Людям з креативної сфери (та насправді і всім іншим) треба мати час сісти й нічого не робити. Але так здається лише зі сторони, що нічого не робиться. Насправді мозкова діяльність не припиняє працювати й тому ми можемо придумати щось класне та цікаве в найрізноманітніших ситуаціях. Тому не забувайте про це і не змушуйте себе лише сидіти за ноутом. Виходьте на прогулянку, змінюйте робоче місце, почитайте книжку — це все може допомогти набагато ефективніше. ☕️Підтримай проєкт на Buy me a coffee 🎬Підпишись на game of stories