Сьогодні легендарному воїну і командиру підполковнику Василю ,,Незнайці,, Копаню могло б бути 29 років... Народився 13 листопада 1995 року...у місті Маріуполь.
Військові, шановні, причому порядні і гідні, майте до себе ж самоповагу. Не робіть собі кумирів з тих хто і близько не дотягує до вашого ж рівня. Не лобизайте і не принижуйтеся перед тими хто і так повинен робити те що робить. Це чисто моя суб'єктивна порада і думка.
Цивільні, громадяни. Не робіть ідолів і кумирів з тих хто переслідує корисливі цілі і політичні в тому числі. Мисліть трохи ширше. Ну як мінімум люди які за строк у 10 років міняють по декілька разів свої політичні погляди і вподобання, змінюють лагеря і покровителів - повинні викликати певні запитання.
Пройде час і ви обов'язково всі ще усвідомите істину і правду цих слів. Але вже може бути пізно..бо ті справжні, які віддають себе повністю своїй справі і країні, вже на той час можуть закінчитися, нажаль..або у повному розчаруванні відвернутися і уйти у забуття.
Так і залишитися з мильними бульбашками..грати у свої ігри. Але чи сподобається усім кінець такої гри? Не впевнений.
Можливо коли людина вдягала джинси то їй хтось казав збоку ,,пісь пісь пісь,,..ото воно так і вийшло 🤷♂ Або палець в воду з сіллю засунули а він і не помітив. І таке буває. Це серйозні речі.
Блін...а хтось може підкаже, а де це продаються такі джинси 👖 в стилі ,,обпісяні штани,,? Не те щоб я собі такі хотів..але такий цікавий стайл. Може зараз це в тренді у реформаторів ? А я дебіл звичайні штані ношу..а воно давно не модне? Відстаю від трендів.
Ви нічого такого не подумайте. Я просто питаю. Бо бачив що деякі популярні блогери і волонтери такі носять от і цікаво стало.
Хоча я оце пишу про них добрі слова, подяки їм за службу і за дружбу, а вони гади навіть ніколи не відмічають і не репостять мене. А я їх завжди згадую усюди. І знаю що вони читають мене...Бляха.. якась дивна дружба 🤔 Треба ще раз перечитати тлумачення що означає фраза ,,та ми теж тебе любимо, лошара,,. 😑
Ви навіть не уявляєте як я радий що все ж таки є в мене адекватні побратими і бойові товариші, які завжди підтримають, підкажуть щось. З якими можна поговорити на будь-яку тему, тебе почують, тебе вислухають, ти почуєш і вислухаєш. Є консолідованість у поглядах і позиції. Саме в такі моменти відчуваєш що ще не все втрачено, що є ще надія і є з ким боротися пліч-о-пліч у цій боротьбі за Державність.
Оце ком'юніті надкрутих військових тільки і рятує від депресухи і охуєванія від того що відбувається навколо.
З дитинства вболівав за 4х людей. За Андрія Шевченко коли він грав ще у Динамо, за Роналдо зубастика у Реалі..і ще більше вболівав і переживав за С. Стерненко і М. Берлінську коли вони ще тільки народилися, просто щоб вони потім могли робити реформи у війську. Бо справжні зірочки не згасають і назавжди будуть у світовій історії футболу і армійських реформ.
Хочу щоб вся країна, та навіть весь світ казав про наших військовополонених! А не тільки рідні і небайдужі люди які когось чекають і підтримують тих хто чекає! Щоб не тільки рідні і спецслужби знали про цю проблему! Щоб всі знали. Бо це загальнонаціональна проблема. Це горе всієї країни. Бо це може статися абсолютно з кожним і у кожній родині. Бо це війна і полон як наслідки цієї жахливої війни. І щоб не забували про наших загиблих воїнів! Ніколи! І шанували кожного дня. Кожного. Має бути тільки так.
Кажуть сьогодні дуже багато людей були на моновиставі Андрія Бєднякова у Києві. Так от, наскільки знаю його відвідало багато людей, а саме небайдужих і родин які боряться за визволення наших військовополонених, люди які є переселенцями з Маріуполя і в тому числі прийшли і бійці звільнені з полону саме з числа захисників Маріуполя.
Почув дуже багато гарних відгуків, але для мене головне те що Андрій згадав і нагадав суспільству і країні про наших полонених і про необхідність до кінця боротися за них. Ну і нагадав усім що Маріуполь - це Україна. Навіть якщо рідне місто окуповане, але все одно назавжди залишиться для нас нашим рідним і українським. Бо воно нікому там і ніколи не буде так потрібне як нам, тим хто дійсно всією душею любить це місто і воно назавжди у нашому серці.
Так само бачив у соцмережах звіти людей з багатьох концертів інших відомих гуртів і людей, які постійно нагадують про наших військовополонених і про необхідність за них боротися. Знаю що величезний месседж був на концерті і у Олі Полякової. І таких людей і нагадувань все більше. Це приємно.
Що я хочу сказати..я не ходжу на концерти і подібного такого роду заходи, але я вдячний усім хто підтримує нашу боротьбу за визволення наших воїнів з полону. Дякую щиро усім хто нагадує про наших воїнів з полку/бригади ,,Азов,, , про весь Маріупольській гарнізон і захисників з ,,Азовсталі,, , про усіх тих хто потрапив в полон на інших напрямках оборони нашої країни.
Наша боротьба триває. Разом ми сила. Боремося за наших разом і до кінця. І дякую усім хто консолідується із нами у нашій боротьбі.
Схоже я захворів. Але діагноз в мене дуже незвичайний. Відчуваю хронічну ненависть до тупих людей..які взагалі не керуються ні аргументами, ні фактами, ні критичним мисленням, ні логічними висновками. Як відчуваю таких..так відразу якесь подразнення і зудіння у голові, яке зжирає зсередини.
Хто знає, чи є від цього якісь ліки?🤔 Бо важко переноситься..голова тріщить.
Ой люди добрі... обов'язково хочу з вами поділитися цією піснею, яка в мене сьогодні декілька разів на репіті. Про реалії сьогодення..і образ нашого суспільства у великій своїй кількості. Нажаль.
Хтось, можливо, у цій пісні знайде себе..хтось сусіда..хтось колегу з роботи.. хтось якогось родича...
Але головне моє побажання - щоб нарешті у нашій країні таких ставало все менше. Щиро в це вірю і надіюся.
А знаєте що саме страшне? Ну кажу як є. Пройде час і для багатьох людей в Україні це забудеться. Я не кажу для українців, бо я реально, нажаль, не можу назвати усіх людей в Україні українцями (я зараз не про належність до інших національностей, а ви розумієте про що я). Я ж спілкуюся з багатьма людьми, абсолютно з різних міст, різних областей, отримую якісь фітбеки від людей і різні історії життєві..і дійсно розумію що наша Нація ,,хвора,,. Я поки не знаю які ліки нас врятують..і де їх знайти? Який рецепт? Все це дуже важко. До сих пір у центрі таких міст як Дніпро, Київ і Одеса можна почути з вікон автівок русняву мерзенну музику, яка прям волає на всю..і ці люди ще наче як спеціально приспускають вікна. І це у містах які, на секундочку, майже щоденно під атаками і обстрілами! Уявіть цей сюр. У Києві молодь у самому центрі міста на Майдані та на Хрещатику співає кацапські пісні і пляшуть під сучасних кацапських виконавців..і це в 200х метрах від ,,Меморіалу загиблих воїнів,,. Уявіть. А ще є люди які у соціальних мережах радіють перемозі Трампа і вважають що нарешті можна буде літати у маскву а з маскви у Київ!😳 Так, є і такі. І при цьому у них на аватарках прапорці України. Уявіть і цей сюр.
Таке враження що до останнього усю трагічність цієї війни зрозуміють тільки ті хто на цій війні щось або когось втратив...Нажаль.
Чи буде пробудження? Оце питання. Але поки що маємо усі симптоми ,,хворої,, Нації...Але їх треба лікувати. А якщо така хвороба буде критичною злоякісною пухлиною на тілі нашої Нації...То я думаю ви самі усі знаєте що треба робити з такими ,,пухлинами,,.
Думаю всі вже бачили відео із розстрілом руснею нашого пораненого і беззбройного українського захисника...😔😡
Це черговий раз доказ для усвідомлення того з ким ми маємо справу, яку жорстокість по відношенню до українців мають ці нелюди і що вони прийшли на нашу землю виключно для того щоб нас знищувати і вбивати.
Не жаліють навіть беззахисних і поранених...Не жаліють цивільних...Не жаліють наших українських дітей...
Отакий ,,мир,, вони несуть і хочуть насправді. Не забувайте цього ніколи.
Так-с...якщо що то завтра скажу що мене взломали і то все не я взагалі писав. Або скажу що залишив телефон на столі і то котик лапками натицяв. Оце я придумав круто😏. Всім добраніч.
Я дуже радий що у таких ситуаціях хоча б зрозуміло хто є хто. Мене абсолютно не лякає що у нього дуже потужна медійка, він розкручений, у нього відомі і медійні друзі. Але я за правду і я її знаю. Мені більше шкода що багато тих людей які знають теж саме - зараз бояться іти проти цієї медійної глиби і бояться що він зможе задавити своїм ресурсом. Але мені все одно. Нехай йде на ВЛК. А його прошлі діяння не забуті. Хоча відбілювання волонтерством то звичайно добре. І я вже звик жити у сюрреалізмі.
Божеее...що я накоїв? Посмів на величайшого патріота України усіх часів слово погане сказати...жах. Вибачте, погарячкував. Переплутав його із Шарієм. Просто і той і той в окулярах. Вибачте. Каюсь.
