Артем Полежака — поет, кулеметник і аеророзвідник. Від початку повномасштабного вторгнення захищав Україну на Харківщині, Луганщині та Донеччині у складі 5-ї Слобожанської бригади Національної гвардії «Скіф». У 2024 році продовжив службу в підрозділі морально-психологічного забезпечення ЗСУ. Вітя і до війни був дебілом. Тупо по жизні, та плюс ще наркотики. А скажуть: «От бач, що війна наробила! Бідні наші, нещасні котики…» Сірьога бухав, вважай, що з дитинства, Раз пляшку замість гранати кинув. А люди скажуть: «Як став ото триста, Вернувся і з горя п'є без упину». Славік сидів за вбивство і кражу. Дому нема — хоч вертайся за ґрати. Візьметься знов за своє, а скажуть: «Це ж вони ТАМ всі навчились вбивати…» А Вова, наприклад, був будівничий. Вова як Вова — людина проста. Прийде з війни, відпочине, як личить, І піде робити нові міста. Андрюха до справи візьметься знову, Залишивши спогади в шанцях заритими. І вулиці міст, що збудує Вова, Андрюха засадить деревами й квітами. Не менше, не більше — нам більше й не треба. Дасть бог, коли вийдем живими із бою, Повернемось якось додому й до себе, Щоб стати нарешті самими собою. Запрошуємо до передзамовлення антології на сайт видавництва https://books333.com.ua/product/book/ та підписуйтесь на канал #ФРОНТМЕНИ щоб дізнаватись більше про життя службу та творчість культурних діячів у війську. #ФРОНТМЕНИ - незалежний проєкт сприяння творчій репрезентації військових і ветеранів