До старту гострого економічного занепаду в рф залишилось 6-9 місяців Цікаві думки колишнього члена Ради Нацбанку та банківського експерта Віталія Шапрана про значення підвищення облікової ставки в РФ: Значне збільшення ставки ЦБР у 2024 році як раз і пов’язане з тим, що російському диктатору катастрофічно не вистачає коштів на війну. Так влаштована їх система державних фінансів, що зазвичай найбільший провал в ліквідності федерального бюджету трапляється в першому кварталі. Якщо ціни на російську нафту будуть триматись на рівні близько $60, то в лютому-березні там взагалі маячать кричущі проблеми з дефіцитом рублів на виплати бюджетникам і військовим. От щоб цього не сталось, російських громадян і бізнес (позичальників) де-факто обклали додатковим податком. Від зростання рівня ставок як на дріжджах зростуть і доходи банків. Російська банківська система інша, ніж українська: 75-85% банківської системи рф (за активами та депозитами) – це держбанки. Офіційно в них 50 держбанків. Крім 5 великих ще є державні банки державних банків (такі собі матрьошки), доньки державних корпорацій типу Ростех і ВЕБ, банки місцевої влади та так звані позашлюбні доньки державних корпорацій в банківському секторі рф, про які всі знають, але в капіталі яких участь держави 0% (наприклад, Абсолют-банк (РЖД) або МКБ (Роснефть)). Тож і без податків там існує чітка вертикаль контролю держави над сектором. На п’ятірку великих держбанків (Сбер, ВТБ, ПСБ, РСХБ та Газпромбанк) зараз припадає десь 60-65% активів системи, тобто вони є тим фундаментом державного контролю, який підвищує керованість системи. Тож і без усяких податків (під впливом подвійного контролю за держбанками) згенеровані за 3-6 місяців доходи держбанків і квазідержбанків підуть до федерального бюджету, звідки їх пустять на фінансування війни. Ще одна причина, чому Центрабанк РФ обрав саме підвищення ставки – це проблеми з валютним курсом рубля. Доларів та євро рф вже давно не вистачає, а тепер не вистачає і юанів. Ситуацію міг би поправити Народний банк Китаю, розширивши СВОП для ЦБР, але він не поспішає це робити, особливо після візиту європейських керманичів до КНР. Мінфін РФ по своїм ОФЗ буде платити через рік, а от позичальників через держбанки можна доїти кожен місяць. Виходить, що висока реальна процентна ставка дає не тільки тимчасову перевагу в доходах федерального бюджету, але і влаштовує такий собі розрив в ліквідності на користь бюджетників. Війна то отримає за 3-6 місяців свою грошову ін’єкцію, але розплата наступить вже за 6-9 місяців. Розплата прийде у формі значного охолодження економіки рф, а при низьких цінах на нафту – це загрожуватиме затяжною економічною кризою в рф. Той факт, що Вова Пукін увімкнув відразу 2 канали, які будуть тиснути на реальний сектор: підвищив податки і проценти за кредитами, – вказує на те, що російська економіка вже захлинається у запитах військових і просто не тягне війну. Насправді рф за час війни з 2014 ще не перебувала в кризі. По мірі затягування економічного зашморгу на економіці рф її влада буде менш категоричною в переговорах. Очевидно, що поточні кроки економічної влади в рф – це просто відстрочка завершення війни на умовах України. Можливо в них є сподівання на підсумки виборів в США, а скоріш за все їх дії підживлює ілюзія, що Захід першим втомиться від війни. Висновки: 1. Росіяни від надування щок перейшли до стратегій підтримання штанців імені «Авось», бо традиційно покладаються на це російське «авось». Вже не вперше російську економіку рятують високі ціни на нафту, які можуть і не бути продуктом ринкового хаосу. Наприклад, можна дати зброю хусітам, щоб ті лупили по танкерам не з рф, а з Близького Сходу. Або можна вмовити Іран розпочати нову міні-війну на Близькому Сході. 2. Україні потрібно дотримуватись формули «Україна – не Росія», і в банківському секторі. В банківському секторі ми дедалі все більше починаємо бути схожими на рф: велика частка державних банків в активах, розмови про приватизацію держбанків зі зростанням їх кількості, спроби контролювати всю банківську вертикаль окремими особами. @costukraine