Переспала з думкою про «Елементалей Кадансу» і прийшла до вас з звʼязним відгуком Ви знаєте, що я не люблю оцінювати одну книгу з серії, якщо вона завершена, тому пишу одразу про дві 🌱 Давайте я повторю ще раз - це казка В якій максимально ідеальнізовано і романтизовано все. Хоча тут дуже не типові чоловічі персонажі: ніяких тобі двометрових красунчиків і трьох сторінок описів їх пресів, сильних стегон і рук 😂 а ще вони дуже чутливі. Вони можуть пролити сльозу в певні щемкі моменти і дуже щиро розповідають про свої почуття (не всі. Торін взагалі типовий чоловік, який не те що сказати про свої почуття дружині не може, він ще й не одразу їх визнає) Події в дилогії відбуваються на острові Каданс, на якому живуть два клани людей розділені довгою ворожнечею. А разом з людьми острів населяє народець - острівні духи (його описи прекрасні, я прям насолоджувалась цими казковими елементалями повітря/води/землі/вогню). 💨🌊🌿🔥 В першій частині дилогії - «Зачарована річка» на острові починають зникати дівчатка і спадкоємиця Сходу Адера змушена покликати на острів ворога свого дитинства (одразу ясно, що ворогом він їй буде дуже не довго 😅) Джека, щоб він зіграв для духів свої балади і спробував вгамувати їх А в другій частині - «Незгасний вогонь» Адера і Джек повинні знайти спосіб, як обʼєднати острів разом, зробивши його цілісним в боротьбі зі Згубою - духом північного вітру. В цій битві вони не будуть одні, бо здається, всі жителі Кадансу розуміють, що їх сила в єдності і готові змінювати звичайний устрій життя заради свого майбутнього. В книжках окрім Джека і Адери є багато цікавих другорядних персонажів, так як і лінія кохання тут не одна. Мені наприклад, складні, місцями болючі, але дуже щемкі стосунки Торіна і Сидри сподобались найбільше ❤️ Сидра - цілителька Сходу, яка вийшла заміж за похмурого, закритого вдівця і капітана варти Торіна. В першій частині він описаний не дуже привабливим зовні, але дуже сильним, відданим всередині. Він обожнює свою маленьку доньку Мейзі і саме для неї шукає жінку, яка зможе виховувати і турбуватись про дівчинку, поки він несе службу. Цією жінкою погоджуються стати Сидра. Це не було кохання з першого погляду, це повільне-повільне горіння 🔥, яке аж за душу бере. Читати про їх пару - суцільне задоволення. Друга книга стає 16+, бо першій можна і 14+ поставити Всі персонажі «Елементалей Кадансу» мені видаються цікавими. Адже попри шалену романтизацію їх почуттів одне до одного, вони мають реалістичний зовнішній вигляд і буденні, душевні переживання Тому дилогії від мене 👇 8/10 або тверда 4 І якщо мені захочеться колись, чогось казкового, піднесеного, «ванільного» як написали під цитатою Джека, я візьму її ще раз ❤️ чомусь після прочитання лишився відголосок «Сну в літню ніч» Шекспіра 💫 Це не епічне фентезі, не пригодницьке, а якесь казково-міфічне 🌱насолоджуйтесь, я вас попередила 😉