Пастора Миколу Романюка, главу церкви Святої Трійці в Балашисі, затримали 18 жовтня 2023 року під час раптового й агресивного рейду силовиків. Рано вранці спецпризначенці увірвалися в його будинок, а також в оселі інших церковних активістів і будівлі церков у Балашисі та Волоколамську. Ці дії супроводжувалися обшуками і вилученням документів, комп'ютерів та інших особистих речей. Дітям пастора, яких застали зненацька, було наказано лежати на підлозі під прицілами автоматів, що, за словами свідків, стало серйозною травмою для всієї родини. Обшуки тривали близько 12 годин, поки влада не завершила свої дії. У підсумку Романюка ув'язнили в СІЗО №11 у Ногінську за звинуваченням у «дискредитації» дій російських військових і держави. Це звинувачення ґрунтується на проповіді, яку пастор виголосив 25 вересня. У своїй промові Романюк обговорював пацифізм і нагадав вірянам, що вчення п'ятидесятників завжди виступало за мир і засуджувало насильство. Пастор торкнувся історичної традиції своєї церкви, згідно з якою члени громади молилися за звільнення вірян, примушених до військової служби. Романюк також згадав «безправ'я і беззаконня» в країні, що, ймовірно, стало приводом для більш жорсткої реакції влади. Ці слова могли бути сприйняті як порушення нового законодавства, що забороняє критику дій армії та органів влади. Історично п'ятидесятницька церква, до якої належить Романюк, мала важкі стосунки з державою. Перші п'ятидесятницькі громади з'явилися в Росії на початку XX століття. Засновником п'ятидесятницького руху в Радянському Союзі вважається Іван Воронаєв, проповідник, який прибув до СРСР зі США і став одним із перших євангельських пасторів, які зазнали переслідувань. У 1930-х роках багатьох п'ятидесятників, включно з Воронаєвим, заарештували і відправили в табори. Сучасна церква Святої Трійці, заснована 1925 року, також пережила репресії: 2012 року її будівлю в Косино було знесено за рішенням суду, після чого громада збиралася в різних тимчасових приміщеннях. У 2016 році п'ятидесятникам вдалося побудувати новий храм у Балашисі, який став центром їхнього релігійного життя. Випадок Романюка викликає занепокоєння серед російських і міжнародних правозахисників, які вважають його арешт частиною загальної тенденції переслідувань представників різних християнських конфесій. Останніми роками було ухвалено закони, що серйозно обмежують свободу слова і зібрань у Росії, і, згідно з думкою правозахисників, їх активно використовують для тиску на громади та їхніх лідерів, чиї погляди можуть розходитися з офіційною позицією держави. @bisovnya