Звичайно, думки з цього питання дуже різняться, але я озвучу свою 😁 Шлях до успіху лежить не крізь вдосконалення собаки. Не через його «виправлення» і «перероблення». Успіх — у вирощуванні з себе кращого провідника. Освіченішого, уважнішого, швидшого, терплячішого, ніж тиждень, місяць, рік назад. А собака підтягнеться 😉 P. S. На відео — собака з дуже слабкою нервовою системою, тривожний, лякливий, з агресією до інших собак, дітей і деяких людей. Собака, який не брав їжу на вулиці і не цікавився іграшками взагалі. Собака, який зрештою став комфортним компаньйоном, який пройшов зі мною вогонь і воду, родинним псом, який живе з двома дітьми та двома іншими собаками, та бронзовим призером Чемпіонату України з нормативу слухняності IBGH-3. Я знаю, як із того, що є, зробити те, що хочеться 😄 Приходьте, навчу і вас!