Навіщо Стівен Кінг «убив» Річарда Бакмена Ще до того, як «Керрі» та «Салимове Лігво» були розпродані рекордними тиражами, Кінг написав два вдалих твори – «Довга хода» і «Лють». З якихось причин, досягнувши приголомшливого успіху, письменник не став публікувати нові книги під своїм ім'ям. ▫️ На цей рахунок є дві теорії. Перша прозаїчна: кажуть, у видавців США була негласна угода, через яку вони не публікували більш ніж одну книжку одного автора на рік. Друга теорія романтична: можливо, Кінг захотів перевірити, чи не був його успіх випадковістю, збігом обставин і чи зможе він досягти висот ще раз. Хай там як, а Кінг узяв і опублікував книжки під ім'ям Річарда Бакмена. З притаманною йому витонченою фантазією він навіть вигадав біографію нового письменника: виявляється, Бакмен був народжений у Нью-Йорку, про його дитинство і юність майже нічого не відомо. У молодості він начебто служив у береговій охороні, а потім перейшов у торговий флот. Після Бакмен одружився з жінкою на ім'я Клавдія Інес, купив невелику ферму і, страждаючи від хронічного безсоння, почав писати ночами. У Клавдії та Річарда народився хлопчик на ім'я... Стівен Кінг, який потонув у колодязі у віці шести років. Під цим псевдонімом Кінг пізніше опублікував книги «Переслідуваний», «Дорожні роботи» та «Схудлий». На останньому він і проколовся: працівник вашингтонської книжкової крамниці Стівен Браун зрозумів, що книжка «написана або Кінгом, або його найбільшим імітатором». Він зв'язався з письменником, розповів йому про здогадку, і через якийсь час у пресі з'явилося повідомлення, що письменник Річард Бакмен помер від «раку псевдоніма». ——— #цікаве | Підписатись на БУКС