​​Василь Чечвянський ПАДАВ СНІГ За вікном падав сніг... В затишному кабінеті за столом сиділо двоє: старий сивий дідуган — товариш 1928-й, і молодий червонощокий юнак — товариш 1929-й. Пробило 12... — Що ж, папашо, почнемо, — промовив 1929-й, витягаючи з портфеля папери. — Повноваження ваші скінчились, передавайте справи. — Так. Скінчились, — зітхнув 1928-й. — Що ж, приймай. — Мандат є? — Єсть. — Ну, читай, що там написано. Тільки повагом і голосніше, а то я трохи недочуваю. Товариш 1929-й почав: «Пропонується вам рівно о 12 годині ночі 31 грудня прийняти всі справи від товариша 1928-го і негайно приступити до виконання обов’язків Нового року. Найближчими вашими завданнями вважаються такі: ліквідація неписьменності, боротьба з прогулами, п’янством, самогоном, некультурністю, безпритульністю, релігійними забобонами, бюрократизмом, тяганиною... Довго читав мандата Новий рік, бо багато-багато завдань поклав на нього Старий Хронос. І коли, скінчивши читати, товариш 1929-й глянув на товариша 1928-го, старий, низько схиливши сиву голову, тихо плакав... — Що з вами, дідусю? — участливо спитав 1929-й. — Нічого... нічого... Це я так. Молодість свою згадав, юнацтво. В моєму мандаті те саме було написано... За вікном падав сніг... Карикатура Льва Каплана. #наші20