​​«Музична драма» й українська сецесія У 1919 році в Києві заклали український оперний театр під назвою «Музична драма». Ініціативу підтримав нарком освіти, есер-боротьбист Гнат Михайличенко. Черговими режисерами театру запросили Леся Курбаса і Григорія Гаєвського. Балетмейстером став Михайло Мордкин, сценографом — Анатоль Петрицький. Головний диригент — Михайло Багриновський. У трупу запросили Платона Цесевича, Олену Петляш, Івана Гриценка. До постановки готували опери Миколи Лисенка «Утоплена» і «Тарас Бульба»: шили костюми, виготовляли декорації. Через півроку Київ захопили денікінці. Гната Михайличенка розстріляли, його могила невідома. «Музичну драму» закрили, театр уже не відродився. В архіві Григорія Гаєвського збереглися ескізи костюмів до «Утопленої» роботи Михайла Жука і Бориса Романовського. Останній вчився в Парижі в Делеклюза й Боннара, працював сценографом у Паризькій опері. Уцілілі ескізи — зразки українського модерну. І якщо про Бориса Романовського треба писати під хештегом #НасНеБерутьНаВиставки, то Михайла Жука ви можете до кінця року побачити на виставці «В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні» в НХМУ. Борис Романовський. Ескіз костюма балету для опери «Утоплена». Київ, «Музична драма», 1919. #наші20