Мені здається, що Марк, прикрашаючи ялинку, тонко натякає на те, чим я продовжу займатися наступного року. Дякую Збройним силам, що у нас є святковий стіл. Дякую всім полеглим, що виграли нам час. Як сказав один класік - добре відсвяткуйте цей Новий рік, бо, можливо, він у Вас останній. І я б додав: останній - з таким ступенем невизначеності і тривоги. Як би нам не було важко, росія, концентруючи увагу на Україні, відступає практично всюди в світі, розмінює майбутнє своїх прийдешніх поколінь на клептократичні шизоїдні бажання тих, кому б вже час в труну. Наче і слабка втіха, але як є. Я не знаю, чи наступний рік буде легшим, чи тяжчим. Знаю лиш, що руки опускали не можна. Тримайтесь купи. І майте тихий вечір.