Це Катерина і Олена. І дитина. Як звати дитину - я поки не знаю, але вона лежить у мене на балконі. Факт у тому, що коли "братика" цього малюка відправляли замовнику Новою поштою, то працівники пошти викликали поліцію і експертів-криміналістів, щоб ті підтвердили, що то ... лялька. Я зараз ніде не пожартував. Так-так. Це - лялька. Настільки якісно зроблена, що вона а) м'якенька б) з вогником в очах в) на пальцях і ніжках видно кожну складочку, нігтики, судинки г) їй постійно хочеться витерти шмарклі д) коли люлька з лялькою стояла на СТО, то механіки працювали тихіше, намагаючись не турбувати малого. Олена - фантастично відома у вузьких колах майстриня, яка робить ці шедеври і прикладає до них свій сертифікат, який запевняє в автентичності ручної роботи. Так, Олена подарувала нам на проєкт одну ляльку, щоб ми її розіграли і придбали тачку на ЗСУ. Ну, і Катерина. Катерина по класиці жанру української народної мудрості - ночей не доспала. Катерина вночі кілька місяців поспіль вишивала хрестиком. Терпляче, ниточка за ниточкою, вона створила для нашого з Мартин Брест проєкту вже другий рушник, аби ми його теж розіграли і придбали тачку на ЗСУ. Я не знаю, коли Катерина то встигала робити, бо ж вони на пару з Оленою на кухнях регулярно паяють ще й фпв-дрони. Сталеві дівчата непростих часів відстоювання української незалежності. Я це все до чого пишу. У нас скоро аукціон "Мистецький". Отой, де будуть розписані скрині від артилерійських зарядів, тубуси, гільзи, мозаїка тощо. Детально можна почитати тут https://t.center/mouselab/7040 Стежте за новинами. Ще кілька анонсів цікавючих лотів і стартуємо. Майте тиху ніч. P.S. Коли настає ніч, я ляльку про всяк випадок накриваю простирадлом. Не купаю після 18. І не годую. Коли йду з хати - лишаю на підлозі навпроти вхідних дверей.