Збуди сє. Надворі є 2009 рік. Нема нїякої войни, нїяких біткоїнів, нема навуки і нема тої роботи. Ти є гімнєр, бахур, а зара є недїлє. Ти сидиш на дїдовім ліжкови межи мнєких перинів, а перед тобов морґає тамтой тїлївізор з "Лото Забавов". Дїд в вокулєрах сидит на стільцьови і поволи си вичитує "Вільне Житє“. Ти чекаєш зак сє зачнут "Качині Історії", а з кухни вже чуєш запах смаженої цибулї на маслови і пирогів зо сиром. Мама вже їх доварує, і ти вже си уявлєєш, як ти будеш мочєв ті пироги в сметанї намішєній з приправов. Мультик сє скінчив, ти сє наїв, баба переключила на TV4, жеби слухати Службу, а ти тим чєсом йдеш до хати. Тамка сєдеш і будеш сє дивив на їкихось варієтів по Новому каналови, зак мама тє не закличе до медімника. Вона го спекла за новим приписом, їкий взєла в сусїдки. Попри той медімник мама ше зварила дуже смачний кисїль, троха густий, але дуже солодкий. Ти зачинаєш го пити, але ти скоро доходит, же він ше є фест горєчий, тому ставиш го на підвіконник і йдеш в тих ґумових тапках надвір, зак кисїль сє студит і шукаєш на вобійстьови чого би то сє вчіпити... Збуди сє. То всьо ти сє приснило. Воно ти сє привидїло таяк їкась невиразна, тепла мара. Всьо буде добре. Збуди сє.