«безніч» джей крістофф з перших сторінок ви потрапляєте в жорстокий світ. з перших речень ви розумієте, що шлях головної героїні не легкий і всіяний тілами ворогів. з перших моментів ви розумієте, що це не просто прохідне фентезі, це величезний світ в якого є своя історія і маленькі деталі. ця книга — розповідь про маленьку дівчинку, яка занадто рано (хоча деякі скажуть що якраз) почула музику смерті, побачила того, хто ховається у її власній тіні. сюжет розповідає про мію корвере – вбивцю, що має власний список смертників. вона мандрує через море і пустелю аби дібратись до багряної церкви, місця, де її навчать мистецтву смерті і обману. де вона піднесе жертву матері пащі і знайде шанс помститися за занепад власної родини. в церкві немає доузів, є складні випробування, багато насильства, багато болю і ще більше інтриг. політика і власні почуття тісно пов’язані, вона не може розібратися в тому хто вона сама і які має можливості. тінь минулого переслідує, а світло майбутнього осяюють три сонця в небі. це написано бездоганно. з дуже смішними і цікавими примітками не автора, а саме оповідача історії; з неймовірно продуманим лором і характерними персонажами. від першої і до останньої сторінки я вірила в цей світ, я проживала всі ці події. мені дуже сподобалось, хоч моментами читалось складно, це того вартувало. перед прочитанням вам варто знати що: це темне фентезі, тут багато (дуже) жорстоких і кривавих сцен, тут багато смертей і багато травматичних подій. і тут буквально є книжкові хробаки які іноді їдять студентів. а тепер можете читати, бо це фантастично. 5/5💀 #лічі_відгук