Українське республіканство Кирило-Методіївців Кирило-Методіївці закликали всіх Словян „поеднатися", "але так, щоб кожен народ утворив свою республіку і управляв незмісимо з другими". Республіки ці уявлялися Кирило-Методіївцям збудованими на щиро-демократичних основах; на чолі кожної республики мали стояти вибрані на певний (не дуже довгий) час всенароднім вибором президент і сойм. В усіх республіках повинна була існувати повна рівність між усіма громадянами не тільки політична, але й суспільна: мали бути знесені не тільки одверте кріпацтво та станові ріжниці в правах громадян, але мусіло бути знищене все, що веде в одтвертих чи прикритих формах до поневолення одних людей другими. Проектувалася обов'язкова шкільна наука для всіх дітей і молоді; всім охочим одержати найвищу освіту держава повинна була її дати. Мали бути здійснені засади повної громадянської свободи. Перш за все, проектувалося усталити повну волю віри й рівність релігійних ісповідань; але, разом з тим, існував проект заборонити всяку релігійну пропаганду, і одночасно другий проект - полагодити ріжниці й суперечки між ісповіданнями Словян і привести всіх Словян до повного релігійного об'єднання. По можливости мала бути зменшена кількість постійного війська; натоміець, мусіла бути заведена народня міліція та загальне військове навчання на випадок загального ополчення". Мали бути скасовані смертна й тілесні кари. В таких рисах уявляли собі Кирило-Методіївці державно-правний лад у майбутніх ідеальних словянських республіках. Але вони добре розуміли, що самими політитичними реформами й законами не можна досягти ідеального ладу в державі, що самим тільки правом не може приматися держава. Кирило-Методіївці знали (як казав Куліш), що в Англії не право и не декрет, а культура знищили крепацтво"