Весь день пишу, скорочую, переписую і нарешті передаю сюди 😊 Вчора, після книжкового клубу по Щиглю, вирішила догнатись розмовою з Кідруками на каналі Фантастичні talks. Звісно, бачила багато ображених на Макса. Також є ті, хто вважає, що вони правильно все сказали. І так, я з ними (Кідруками) погоджуюсь на всі 100%. І так, нам дійсно вже потрібно відходити від тренду "щоб нікого не образити" і "всі прекрасні, головне бачити хороше в усьому". Ці тренди зайшли настільки глибоко в наше життя, що вже лайно не можна назвати лайном, бо може комусь пахне приємно. Мені прикро, коли Макс каже: «ми аж на такому низькому рівні» і це не про якість текстів, які відверто погані. Це про те, що розповідає Тетяна: "файли кидають без теми листа, без супровідного і ти сидиш і думаєш "відкривати мені це чи не відкривати?" може це якийсь вірус взагалі.." або що кидають все в тіло листа, без розбивки на файли. Ось настільки низка планка. Тобто ми дійшли до обговорення, що у листа має бути тема. Це базова повага до адресата. Я навіть не знаю, про що далі можна говорити в таких розмовах. Ми маємо нарешті відходити від позиції дітей, де "мамо, я покакала" має викликати захват. Ми маємо працювати над собою. Ми маємо визнавати свої помилки і виправляти їх. Це нормально, це не хейт, не фейл і не кінець життя. І взагалі окрема тема, що все підряд називають хейтом та ображаються моментально. Я багато працювала з людьми у великій компанії, мені болить ця розбещеність нашого суспільства. Люди почали відноситись до надто багатьох, як до обслуги. А видавництво – це не обслуга авторів. Це партнери. Варто не ображатись на все підряд. Коли Макс каже: "Я не хочу вас видавати. Я не хочу отримувати прибутки з ваших книг" – це не значить, що авторів ненавидить видавець. Це про сучасне життя, де ви МУСИТЕ продати свою історію видавництву. В наш час, коли інформації надто багато, ви МАЄТЕ зацікавити людей в тому, що саме на вашу історію їм потрібно витрачати свій час. І в першу чергу ви МАЄТЕ зацікавити видавця. Ось такі правила гри сьогодні. Дивитись цю розмову варто. Усвідомлювати, що є багато роботи над собою кожному з нас. Визнавати свої помилки, факапи, лінощі та працювати над тим, що ми робимо і як. Докладати реальних зусиль, часто важкої праці, аби продукт, який ми робимо, був адекватним. Дивитись розмову