Небо цієї зими буде всіяне зорями. Короткі дні та безмежно довгі ночі. В одну з ночей ми зустрінемося біля Дніпра. Вона спитає: «Як справи?» І ми підемо по набережній до самого кінця. Ночі цієї зими холодні, але не вона. Її сміх лунатиме ехом по всіх берегах. Розмови її розбиватимуть тишу. В очах будуть зорі та іскри. Серце палатиме, як вогонь. Погляди спіймаються у пітьмі. Лише зорі й Дніпро будуть ховати все те, що сталося у ночі. #вірш