Мер Ірпеня Олександр Маркушин фактично став головним ворогом свободи слова за всю історію Ірпеня. Штатний розпис виконкому: радники з інформаційних питань; особисті фотографині, оформлені операторками компʼютерного набору; айтішники за 145 000 грн на місяць; інформаційний відділ, відділ медіа-протоколу та відділ взаємодії з медіа; відеооператори з монтажкою за бюджетні кошти і колишні відеооператори, які думають, що вони комусь потрібні. І весь цей шабаш за рахунок бюджету зруйнованого, але нескореного міста-Героя Ірпінь. На чолі чорної меси з розпилу білих бюджетних коштів є чорна піарниця. Та про це згодом. Маркушин повністю узурпував доступ до можливості оприлюднення інформації на офіційному сайті Ірпінської міської ради. На сайті ІМР щодня задовольняють пихатість та комплекси хлопчика із «Заїру». Тобто, Олександр Маркушин чомусь вирішив, що вже понад рік жоден заступник чи депутат Ірпінської міської ради не має доступу до висвітлення своєї діяльності на сайті Ірпінської міської ради. До прикладу. Перший заступник Ірпінського міського голови Андрій Кравчук щодня кількаразово інформує громаду про свої активності. Та от на сайті ІМР остання новина зі згадкою про його роботу датована 25 березня 2024 року. А про голову найбільшої депутатської фракції ІМР Олександра Пащинського - взагалі востаннє згадували у 2022 році. Офіційний сайт міськради висвітлює тільки Маркушина. Там на думку мера (нагадаю, він несправжній), немає місця Лідії Михальченко та Юлії Устич, там рідко згадують про Сергія Канюру та Андрія Літвинова. У 2022 році батон перетворився на героя, так як у історії з межигірськими кенгуру - став «золотим батоном». І, на жаль, констатуємо чітко. Мер Ірпеня Олександр Маркушин - ворог свободи слова.