я нічого не робила весь семестр, а тепер, перед сесією, жаліюся, що не встигаю займатися чимось своїм, типу перекладів, написання замальовок, естетів. проте, через цю напругу, я починаю надихатися. реально надихатися знову. у моїй голові настільки багато цікавого, що взагалі неможливо встигнути висловити. це сумно, бо я хочу написати про це найбільш за все, але сиджу і роблю лабораторні. that’s sweet