платівка дограє свої ноти, вона прокрутилася до кінця.
завершилася пісня, яку ми так любили, як і завершується це життя.
а далі ми підем по різні боки, що важче?обирати путь.
відколи ти сказала, що не проти, не знаю, чи зможу я забуть.
нагадуєш про себе як уперше.
уже і сльози знову злиються з дощем.
відколи парасольку опустила, ти дивишся у небо під плащем.
тоді коли краплина - нова згадка.
а сумніви це повінь у сльозах.
відтоді розумію, що не варто, знайомитись у зливи на очах.
а після я дістаю конверти, запаковані і сховані здалля.
можливо трохи вже затерті, та в коханні сповнені здавна.
переглядатиму світлини, грозитимусь спалити ті усі.
допоки знову не сховаю, згадаю трохи навесні.