У кожного любителя фентезі є своє улюблена серія книг або самостійний роман. Це не завжди можуть бути мейнстримні видання, але вони завжди торкаються струн нашої душі та дають нам саме те, що ми хочемо. Для мене такою серією став Меекхан. Польське фентезі у свій час у мене викликало багато скепсису, але в той час хорошого фентезі в нас переклали не так багато і вибрав те що було. Тому я його купив, прочитав і потім прочитав усе що переклали й чекав на нові книги. І сьогодні я вам розповім про Меекхан. Чим воно є Меекхан це цикл польського фентезі, який ще пишеться. Зараз цикл має п’ять книг, але автор ще й не думає закінчувати писати. За настроєм книгу можна схарактеризувати, як темне фентезі. Проте темне фентезі доволі не звичне. Тут є і місце для героїзму простих людей, і величі чаклунів та божественному втручанню. Тому може це і темне фентезі, але воно не скочується до чорнухи й мороку заради мороку. Люди тут можуть мати позитивні риси, а героїзм це не завжди дурість. Особливості читання. У циклу дуже незвична структура оповіді. Її можна назвати паралельною лінійною оповіддю. Суть в тому, що перші два томи це повісті, що натякає на паралель з іншим польським письменником. При цьому хронологічно сюжетні лінії повістів ідуть паралельно одна одній. Ці сюжетні лінії своєю чергою переплітаються вже у третій і четвертій книзі, які своєю чергою теж ідуть паралельно одна одній. Це звучить складно і надмірно заморочено, але на практиці це легше. Сюжетні лінії динамічні, насичені проробленими персонажами, діалогами та незвичними деталями світу. А про те, які сюжетні лінії презентуються ми поговоримо далі, аби легше було орієнтуватися. Північ, сокира і крига На півночі, серед скель та снігів, де душі людей холодніші за зиму, починає свій шлях ватага Гірської варти. Гонорові горці, яких веде молодий офіцер, на половину горець, а на половину меекханець. Яким буде їх шлях та з якими небезпеками їм доведеться зіткнутися. Південь, меч і жар. Серед пісків та пустель живе народ. Народ що записує історію та пам’ятає багато. І початок імперії, і всі негаразди цього світу та імена кожного хто колись жив серед них. їх порядки химерні, а на душі рана та обов’язок, що на їхні плечі поклали предки. Славляться вони своїми воїнами, які вартують цілого війська. Часто вони продають свої уміння різним купцям за не скромну плату. Про одного такого і піде історія. Схід, стріла і вітер. На кордоні, між великими степами та імперією, витає Дух свободи. Вільні вершники наймаються купцями та містечками, для захисту від кочівників, розбійників та дечого страшнішого. У повітрі витає дух напруги. Хан кочівників зализує рани, а народ, який у свій час вигнали зі степу, готує масштабні плани із повернення та відплати. Але ця історія починається не з них, а дівчини. Вільної вершниці чаардалу героя імперії та колишнього генерала. Захід, кинджал і море. Вільне місто Понкес- Лаа у свій час було частиною імперії, але вибороло своє право на свободу. У місті вільно процвітає культ бога війни Реагвира та майже законна злочинність. Життя у великому портовому місті йшло своїм темпом. Проте все змінилося, одного дня, коли один крадій, однієї гільдії, прийняв замовлення, яке змінило не тільки його, але й життя всього міста. Ще пару слів на останок. Меекхан є одним із моїх улюблених циклів. Сам по собі він динамічним, лаконічним, та об’ємним за тим, що він розповідає. Я люблю темне фентезі, але я не люблю чорнуху, якою його заполоняють останнім часом. І якщо ви, так само як і я любите серйозну оповідь без дурнуватої жорстокості, глибоким сюжет, світом та крутими битвами, то цей цикл для вас. Далі краще. Сюжет перших двох книг це затягнута інтерлюдія, яка не презентує того, що можна було б назвати глобальним конфліктом чи дилеми. Багато хто і розчаровується через це бо хочуть вмістити цикл у звичні для себе рамки. Далі наступні книги концентруються на подіях, їх взаємозв’язках та краще розкривають персонажів. Тому спробуйте світ меекхану: героїчний, темний, маштабний. #спеціальні