Негативний кадровий відбір в державній енергетичній сфері і суцільна монополіяВ своєму
крайньому інтерв’ю ексголова НЕК Укренерго Володимир Кудрицький заявив про очевидну але важливу річ:
Можна констатувати, що тепер залишився лише один центр відповідальності в енергетиці. Це Міненерго.Що мається на увазі?Тепер міністр енергетики Герман Галущенко формально або понятійно контролює майже всі ключові держоргани і підприємства в електроенергетичній сфері. Включаючи ті, які в законі декларуються як незалежні.
Цікаве спостереження зі спілкування з учасниками енергетичної сфери: більшість підлеглих міністра є фігурантами досудових розслідувань.
Навіть, якби вони в якісь момент і хотіли б прийняти рішення за власним розумінням, а не за вказівкою, спущеною по вертикалі ОП – Міненерго, відразу б отримали підозру.
Знаючи це, люди зі своїм стратегічним баченням не хочуть докладати зусиль для того, щоб обійняти ключові посади в енергетиці. Все одно будеш виконувати, що скажуть.
Лояльність важливіша за компетентність.
Що контролює Міненерго?Енергетичний регулятор. Нацкомісію з регулювання енергетики (
НКРЕКП) з початку серпня очолює Юрій Власенко, який до того був заступником міністра.
З 6 наявних членів НКРЕКП четверо орієнтуються на Міненерго.
НКРЕКП – це правила ринку, тарифи для енергокомпаній і споживачів.
Найбільша генкомпанія
Енергоатом, де Галущенко працював до призначення міністром.
Компанія забезпечує більше половини споживання е/е в країні.
В 2023 році мала виторг 150 млрд грн. Потенційно буде мати великий прибуток і шукає як його витратити на будівництво нових блоків АЕС.
Також є ідея передати Енергоатому постачальників е/е для населення в тих областях, де вони належать державі.
Державна інспекція ядерного регулювання (
ДІЯР), яка видає дозволи на реалізацію проектів Енергоатому.
Її очолює Олег Коріков, якому в червні міністр
матом вказував що робити на засіданні профільного комітету Ради.
Зручно, коли і оператор проєктів і контролер підпорядковані одному центру.
Державна біржа
Оператор ринку, яка адмініструє найважливіші сегменти електроенергетичного ринку – РДН і ВДР.
Компанію очолює Олександр Гавва – ексрадник міністра і колишній підлеглий Юрія Власенка.
Адміністратор розрахунків по «зеленому» тарифу –
Гарантований покупець. Його очолює Артем Некрасов.
В серпні 2023 року, коли
вийшло розслідування про виплату зеленого тарифу станціям брата Ростислава Шурми, які знаходились в окупації, Некрасов медійно прикривав імідж заступника голови ОП.
Держінспекція енергетичного нагляду (
Держенергонагляд). Донедавна її очолював Руслан Слободян, який наприкінці липня був обраний членом НКРЕКП в пулі «міністерських».
Державний вугільний трейдер
Укрвугілля. Компанія купує вугілля держшахт для постачання на ТЕС і ТЕЦ. В ідеалі – державних.
З початку вторгнення всі її керівники є фігурантами досудових розслідувань, а деякі вже мають підозру.
Державний трейдер е/е – Енергетична компанія України (
ЕКУ).
Її очолює ексменеджер ДТЕК Віталій Бутенко, який до війни брав участь у мутній схемі імпорту електроенергії з Білорусі.
Українські розподільні мережі (
УРМ) – держхолдинг, в який зібрані державні пакети акцій в обленерго.
Компанію очолює Артем Мартинюк. Її акції на 100% належать Міненрго.
Таким чином Міненерго виробляє, транспортує, постачає, продає електроенергію. Для всього цього створює правила і за всім цим здійснює контроль.
За всю цю монополізацію рішень рано чи пізно заплатить споживач е/е – і промисловість, і населення.