часом сум тисне на тебе, як гора невиконаної домашки, як відповідальність за щось важливе, як невизначеність майбутнього, або навпаки, як знання майбутнього, як провина за минулі помилки (яку ти намагаєшся закреслити), як спогади, як безсоння. часом ти занурюєшся в сум, як у воду, крижану чи гарячу, як у гострі пориви вітру. часом звідти вибратися важко, бо сум часом на тебе тисне... #thoughts
