"Абсолютно прекрасна єбаніна!" 😈 Та і зрештою я не жалкую, хоча з оцінкою було дуже, дуже важко. "МІХАЕЛА" Мілош Урбан Фоліо, 2011, 122 стор. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ 💀 Бо з одного боку, сюжету тут рівно як в відомих "сценках", де приходить, значить, сантехнік додому до одинокої красивої жінки і починає, значить, гм, труби прочищати. Всі. А коли не справляється сам, то кличе помічників. З тою тільки різницею, що тут один чоловік, тікаючи від кредиторів, ховається в жіночому монастирі, де монашок п'ятеро (насправді шестеро, але шоста — справжній янгол, з крилами). Ну і ви розумієте, що з трубами там повний швах, ага. І не тільки з трубами, там ще й сад в запустінні, піч не топлена і зайці не стреляні. І морква з поля не визбирана. 💀 З іншого боку, автор наполегливо вталдичує читачам, що це — не просто горор-порно (і горору там повно, я так і не зрозуміла, чи лишився хтось взагалі живий в кінці, окрім янголєтки, ну бо самі розумієте — істота-то безсмертна). А це — його літературна дискусія із Бодріяром. Це вам не мило по тазіку гонять. Можливо, звісно, якби я читала Бодріяра, я зрозуміла б тут щось більше. 😍 Але поки що я лишаю це на умовній полиці "для Мілф Аделіни" і ставлю три зірочки за те, що написано воно досить добротно. Хоча й єбаніна. І ще монашок між собою важко розрізнити, хоча й вони кожна символізують щось одне. Але єбаніна. 😈 #Дафа_радить ВИКЛЮЧНО на ваш здоровий ґлузд і пам'ятайте, що тут прям семафорять теги "порно", "бодігорор" і знову "порно, а не еротика".