🎀 Якось в нас із Рафаловичем співпало — почитати одну й ту саму книгу (а це "Мрія" Євгена Положія) на початку місяця. А потім ми ще й однакові оцінки на Goodreads поставили. А потім я почитала його відгук і зрозуміла, що зараз буде батл готова з ним посперечатися в дечому. 🎄 Ну, наприклад, він пише, що надто швидко герой опанує майстерність розрізняти, де наша артилерія, а де ППО. Але я десь так само і пам'ятаю, що буквально за пару днів вже бум! і БДИЩ! чітко розрізнялися. 🎄 Або каже, що книжка легка й терапевтична і годиться для звірки досвідів. А я б не назвала її легкою, вона відсторонена радше. 🎄 А от в пункті щодо передачі мови русні ми з Рафаловичем повністю зійшлися: трішки крінж читати «"ходіть звідси", - сказав він російською». Пишіть тою мовою, як сказав, і робіть у зносках знизу сторінки переклад, як це й робиться з будь-якою іноземною мовою. 🎄 І щодо закладених начебто алюзій на узагальнену мрію в назві також погоджуюся із "Перехресними стежками" — нема там алюзій. Можливо, автор щось і хотів, але в нього не вийшло. 🎄 Ну а головну мою претензію пробує розвіяти сам Положій у післямові. Мовляв, реальна людина, історія евакуації родини якого з Гостомеля й описана в романі "Мрія", був найжорсткішим фактчекером рукопису і вимагав писати без художніх перебільшень чи вигадок. ☕ Вибачте, але не вірю. Так, я в курсі, що життя набагато непередбачуваніше за наше уявлення про нього, і все одно не вірю. Але хай там як. "МРІЯ" Євген Положій Vivat, 2024, 192 стор. ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ А! Найголовніше ж! Де читати відгук, із яким я сперечаюся? Так ось він ⬇️ https://t.center/ukrainian_art_crossroads/2267