Любі мої! Вітаю тих, хто святкує, цим мемчиком, бо він насправді дуже історично обґрунтований. У "Під подушку..." я розповідала, що ялинки насправді ставилися спершу як замінники дерева пізнання у виставах, присвячених житію Адама і Єви. Так повелося, що за 24 грудня закріпився День Адама і Єви, а 25го – Різдво Ісуса Христа. Взимку в наших широтах напряжно з зеленим яблунями (зазвичай це вони, але ще інжири, апельсини, інколи навіть оливки). Тож для церковних вистав ялинку прикрашали чимось, що мало нагадувати фрукти. Не забували і про змія (серпантин і змія з латини спільнокореневі). Вже згодом це діло міцно закріпилося як різдвяна традиція і так дійшло до нас. Бажаю нам всім значно легшого і прихильнішого 2025го. Сил нам, стійкості, згуртованості, терпіння, холодного розуму і, звісно, дуже хочеться мріяти про Перемогу і визволення наших людей і територій. Дякую кожному і кожній, хто боронить нашу країну. Пам'ятаємо тих, хто віддав за нас найцінніше. З Новим роком!