Очікується, що новообраний президент Дональд Трамп призначить сенатора Марко Рубіо з Флориди своїм держсекретарем. Про це почали писати медіа у США і якщо це не гра самого Рубіо, який запустив інформацію про себе аби підвищити власні шанси, то так воно і буде. Трамп, звичайно, все ще може змінити свою думку в останню хвилину, але, схоже, він дійсно зупинився на Рубіо. Марко Рубіо (коли його призначать держсекретарем, пропоную наголос в імені робити на останній склад🇺🇦) обраний до Сенату в 2010 році. Балотувався на виборах президента у 2016-му, програв Трампу праймеріз, переобрався сенатором, а потім ще раз у 2022 році. Автор закону, що не дозволяє президентові вивести США з НАТО без схвалення Конгресу. На цих виборах розглядався Трампом на посаду віце-президента. Рубіо - зовнішньополітичний яструб. Займає жорстку позицію щодо Китаю, Ірану, Венесуели та Куби. Але на цих країнах його ястрибізм, судячи з усього, і закінчується. Для нього єдиний шлях закінчення російсько-української війни – перемовини. Він повністю повторює риторику Трампа. Легко боротися і погрожувати країнам які не у стані війни, як Венесуела. А от для погроз росії треба мати щось міцніше ніж просто думка. Теза 1. "Я не на стороні Росії, але, на жаль, реальність полягає в тому, що війна в Україні закінчиться врегулюванням шляхом переговорів. І я вважаю, що Дональд Трамп хоче, щоб Україна мала більше важелів впливу на ці переговори". Він не називає важелі. Ними могла би стати та сама далекобійна зброя, про що йшлося у Плані перемоги; аналог СОІ; «Томагавк». Теза 2. В одному з подкастів сенатор підтримав Дж. Д. Венса в тому, що мирне врегулювання може йти по «поточній лінії розмежування між Росією та Україною, яка стає демілітаризованою зоною». Венс для мене ще більше зло ніж Трамп. Утирок намагається бути Трампом, перевершувати його і без того фанатичні ідеї, заглядати йому в очі і виляти хвостом. Він викликає презирство. Бо неможна спочатку писати "Я іноді вважаю, що Трамп - це цинічний гівнюк, а іноді - що він американський Гітлер"; "я завжди був проти Трампа. Він мені ніколи не подобався"; "Господи, який же він ідіот!"; "Мені він видається мерзотником" і називати себе "хлопцем, який ніколи не буде за Трампа", а потім вірнопіддано цілувати його в дупу. Варто додати, що Рубіо не продовжував тему із лінією зіткнення та демілітаризованою зоною. Чи то не знає про що мова йди, чи то не хоче видавати деталі. Теза 3. «Ми, американці, насправді інвестуємо мільярди доларів у ці зусилля (України у війні проти рф - ЧЛ), і важливо, щоб, інвестуючи ці гроші в ці зусилля, ми говорили американським платникам податків: «Ось що гроші йдуть на. Зрештою, це не нескінченна війна, чи не так?» Це милий республіканський штамп – даючи гроші Україні ми забираємо їх у американських платників податків. Це не так. Гроші, за великим рахунком залишаються у США (якщо мова йде не про прямі дотації, а їх неспівставно менше у порівнянні із закупівлею зброї у самих же себе). Завдяки «українським грошам» працює американський ВПК (зрозуміло, що завдяки не тільки ним). І хай тепер Трамп пояснить виробникам Петриотів, інших систем, тим, хто виробляє 155-мм калібр що лавочка прикривається. Підсумуємо. Рубіо не має власної думки про припинення війни. Її для нього сформулює Трамп. Він за перемовини. Він душею за Україну (свого часу підтримав Станіслава Асєєва), але за пакет у 60 млрд для України не голосував (у нас чомусь хибно пишуть що голосував - даю стенограму того засідання Сенату, його промова починається на сторінці S2969 - сильна промова, треба сказати, але яка закінчується словами що законопроєкт про підтримку України, Ізраїлю та Тайваню - шантаж). Незрозумілою є ступінь його жорсткості по відношенню до рф. Він точно проти її експансистських планів: «неможливо, щоб Російська Федерація забрала Україну, всю Україну, половину України, і це була мета Путіна з самого початку. Вона полягала в тому, щоб розділити її навпіл… Цього не станеться», але, можливо, готовий визнати тимчасово окуповані пі**рами території як ціну за подальший уявний мир.