ГРИВНЯ Назва "гривня" має давнє походження і пов’язана з історичними традиціями Київської Русі. Слово походить від слова "грива", що означало "шия", а згодом стало асоціюватися з предметами, які носили на шиї. Походження назви "гривня" Давньоруське значення: прикраси на шию У Київській Русі слово "гривня" спочатку означало шийний обруч або прикрасу, яку носили заможні люди. Воно походить від слова "грива" — шиїстий відросток або волосся на шиї у тварин. Гривні у формі обручів з металу (золота, срібла чи міді) були символом багатства і статусу. Грошова одиниця в Київській Русі З часом слово "гривня" почало використовуватися як назва для вагової та грошової одиниці. Гривня була срібним або золотим зливком певної ваги, який використовували для обміну або як платіжний засіб. Вона мала стандартизовану вагу — близько 160-200 грамів у різні періоди. Трансформація в монети У XIV-XV століттях, коли монетне карбування поширилося на території Київської Русі, гривня як вагова одиниця почала змінювати форму. Її поділили на менші одиниці, такі як "рубль" (який означав відрубок гривні). Згодом гривня перестала бути фізичним зливком і перетворилася на умовну грошову одиницю. Сучасне використання Назва "гривня" була відроджена в Україні після здобуття незалежності у 1991 році. 2 вересня 1996 року було введено сучасну грошову одиницю України — гривню, яка стала символом економічного суверенітету країни. Вибір назви підкреслює історичну спадковість української державності, пов’язану з Київською Руссю. Отже, назва "гривня" має глибоке коріння в культурі та історії українських земель і символізує зв’язок із минулим, коли цей термін означав багатство та грошовий обіг.