Щиро не розумію, чому ця книга не віруситься всюди, де тільки можна.
Майкл Свонвік «Донька залізного дракона»
Тут є секс, оргії, мастурбація, різноманітні пеніси та дракони. А ще трагічне кохання. Тобто ідеальне комбо.
А якщо серйозно — то все вище згадане тут звісно є, ба більше, має значення для сюжету, але також це дуже багатошаровий текст, наповнений міфологією, філософськими роздумами, технічними подробицями та купою приміток, які допомагають зрозуміти контекст.
Це дуже незвичний мікс фентезі, магічного реалізму та наукової фантастики.
Я абсолютно точно не читала нічого подібного і мені складно пояснити про що ця книга. Мабуть можна сказати, що це історія дорослішання.
Те, як Свонвік вплітає міфологічних створінь в майже кіберпанковський сеттинг, прописує їхню взаємодію та пояснює як все це взагалі може функціонувати разом викликає захват.
Попри те, що читається книга легко (коли трохи втягнешся), текст доволі складний, плюс автор щедро розсипає різноманітні натяки та посилання на інші історії, які неможливо помітити без певного рівня начитаності.
Плюс одна книга, яку я буду перечитувати, щоб знайти додаткові сенси, помітити пропущене та зробити нові висновки.
Історія входить до трилогії, але вона
повністю самостійна та завершена.
Наступні частини будуть про інших персонажів, але в цьому ж всесвіті.
Сподіваюсь, що видавництво Жупанського з часом перекладе і інші книги Свонвіка.
P.s. Хочеться додати про передмову. Моє вперше: мені настільки сподобалось вступне слово від Володимира Аренєва, що це продало книгу автора — «Пан Малодобрий».
Звісно до того я бачила анонс, але все сумнівалась треба мені чи ні. Виявилось, що треба
😅
#відгук |
🐉 Книжковий Дракон