На цьому тижні, 11 грудня, відзначався Всесвітній день гір, тому пропоную розглянути цей "концепт" у давньогрецькій мові. Алфавітно, першою нас зустрічає лексема "αίπος", εος τό яка має два ключові значення: 1) висота, крутизна, круча, гора [A.Ag.285,309б; Hp.Morb.2.51,70]; 2) складність, складна задача [E.Alc.500, Id.Ph.851]. Далі слід зауважити про таке слово як "κρημνός" ό (кремнос), яке також має такі значення як гора, круча, крутизна. Цю лексему ми неодноразово зустрічаємо зокрема у Гомера, Піндара [Hom. Il. 12.54, 21.175,234,244, cf. Pi.O.3.22]. Найбільш ж відомою лексемою на позначення гори є звичайно - "ορός, іон. ούρός" [Il.3.10, 11.87; 1.235, 24.614, 13.18; Hes.Th.129.], яке має дуже розгалужену семантику - межа, кордон, різниця, матем. "член відношення", музич. "співвідношення, пропорція", логіч. "визначення". Менш вживані у давньогрецькій літературі: 1) πάγος (α) ό - яке частіше за все перекладається як пагорб і гора [Od.5.405; 411; Hes.Sc.439, Pi.O.10(11).49, I.2.33; S.Ichn.215], але й також іноді і як лід, мороз, як, наприклад, у Софокла, Платона і Есхіла [S.Ph.293; Id.Fr.149.3;Pl.Smp.220b, A.Ag.335] 2) πρών, ώνος, яке окрім значення гори [Paus.2.34.11, Id.2.35.4; AP9.328 (Damostr.); Q.S.4.520] перекладається у працях як мис, півострів [А.Pers.132 ib.879] 3) σκόπελος ό скеля, гора - спостерігаємо у доробку Есхіла [E.Ion 274; Pi. Fr.196] Цікавим також зазначити про наявність усталеного фразеологізму "όδίνειν ορος, εΐτα μυν άποτεκεΐν" (переклад - "мучилась гора, а потім народила миш" [Phaedrus 4.24], який у вітчизняній традиції просто називається "гора народила миш" коли говорять про великі надії, але малі результати, а також про те, хто обіцяє багато, але дає дуже мале. #філологічні_нотатки #грека #антична_географія