Їх перестрів низький чоловік, що виплив з натовпу, насилу розтовхуючи п’яний набрід. В руках він тримав якийсь напій в жестяній банці, а говорив занадто збуджено. Його зіниці майже закривали всю райдужку. — Адам!   Так ось, як звали його нового, дивного товариша…