Згадала сьогодні історію про #коханий_хлопець_останніх_N_років . Було діло роки чотири тому, він постійно шастав до мене в гості. У мене щоб вийти з під'їзду потрібно було натиснути кнопку біля дверей. Кнопка часто заїдала, тому її треба було натиснути або дуже сильно, або двічі. Одного дня ми виходимо у мене з дому, він іде переді мною, зупиняється і пропускає мене вперед. Я: Ти ж знаєш, що ти сам кнопку можеш натиснути? Він: ні? Я: а чому б ні Він: так там же сенсор відбитка пальця Я: ЩО Він: Ця кнопка ніколи не спрацьовувала, коли я на неї натискав, а у тебе спрацьовувала. Я думав, вона закодована відкриватися лише з відбитком мешканця будинку. Десь тут є мораль