Згадала сьогодні історію про
#коханий_хлопець_останніх_N_років . Було діло роки чотири тому, він постійно шастав до мене в гості.
У мене щоб вийти з під'їзду потрібно було натиснути кнопку біля дверей. Кнопка часто заїдала, тому її треба було натиснути або дуже сильно, або двічі.
Одного дня ми виходимо у мене з дому, він іде переді мною, зупиняється і пропускає мене вперед.
Я: Ти ж знаєш, що ти сам кнопку можеш натиснути?
Він: ні?
Я: а чому б ні
Він: так там же сенсор відбитка пальця
Я: ЩО
Він: Ця кнопка ніколи не спрацьовувала, коли я на неї натискав, а у тебе спрацьовувала. Я думав, вона закодована відкриватися лише з відбитком мешканця будинку.
Десь тут є мораль
